Тут насправді є на що подивитися і куди подорожувати. Наразі ж ми зібрали разом 14 геологічних пам'яток Житомирської області з сайту Житомирського обласного туристично-інформаційного центру, які дійсно варті уваги.

  Камінне село

  Цей геологічний заказник на Житомирщині називають справжнім дивом природи, а ще - українським Стоундхенждем. Так зване Камінне село (або як його іноді називають Кам'яне село) знаходиться в Олевському районі, східніше села Рудня-Замисловицька. Поблизу нього протікає річка Перга. Гуляючи у лісі ви можете побачити великі кам'яні скелі, які виглядають з-під землі. Вони схожі на будинки, освітні заклади, а деякі навіть на церкву. Тому люди і кажуть на нього "камінне село". Навколо села ходить чимало легенд. Одна з них говорить, що камені мають велику цілющу енергію, а інша розповідає про бідного чоловіка, який попросив у заможного селянина шматок хліба, а коли той йому відмовив чоловік відійшов від села, оглянувся на нього - і все в ньому закам’яніло. Кажуть, то був сам Господь. Інша легенда розповідає про битву на цьому місці Ісуса з темною силою. Після довгого бою нечистий був переможеним. А Ісус перед тим, як піти на небо, зробив кілька кроків по каменям, і тепер на одному з них залишились відтиски його ніг. Третя легенда розповідає про "Чортовий млин". Деякі камені по формі нагадують величезні жорна. Місцеві жителі кажуть, що чорти у цьому місці будували млин. Але одного разу нечистих застав спів півня. Чорти покинули роботу, а жорна й досі тут залишились.

  А ось експерти стверджують, що дані валуни - звичайні денудаційні останці, що є поширеними у межах Українського кристалічного щита загалом та в околицях конкретно. Цю гіпотезу підтверджує те, що дані валуни морфологічно не відрізняються від корінних порід, що належать до устинівського підтипу кишинської серії гранітів. Камінне село - надзвичайне місце. Окрім слідів містичного походження на поверхні каменів можна побачити азалію понтійську, яка росте лише в Малій Азії, на Кавказі й Поліссі. Цю загадку вчені також не можуть пояснити. І ще один містичний факт про Камінне село: тут зупиняється час! Тож уважно слідкуйте за своїми годинниками...

  Туристи приїздять сюди аби побачити "чисту" природу, походити серед величезних каменів та перейнятися магічними історіями і звісно зробити фото, які наповнені енергією. Камінне село вважають одним із наймістичніших міст України і хоч до нього нелегко дістатись, воно того варте. Як доїхати до Камінного Села? З Києва чи Заходу дістатися до Камінного Села можна, їдучи "варшавкою" через Олевськ. Там з лівого берега Уборті їхати ґрунтовою дорогою через Тепелицю, Артинськ, Обище до села Шебедиха і повертати на Устинівку, їхати до села Рудня Замисловицька.

  Адреса: Житомирська область, Олевський район, село Рудня-Замисловицька

  Координати: 51°18′14″ пн. ш. 27°58′39″ сх. д.

  Скеледром Дениші

  Любителі відпочинку на природі та альпіністи-скелелази можуть радіти. Адже в селі Дениші Житомирського району знаходиться славнозвісний скельний район, відомий як "Скеледром". Скеледром у селі Дениші Житомирської області – це комфортна гранітна скеля, що об’єднує в собі маршрути для скелелазіння на будь-який смак та рівень підготовки. Це місце – прямовисна стіна гранітного каньйону р. Тетерів, що височіє над берегом на 25 м. Цей гірський об’єкт простягається на кілометри вздовж Тетерева. Проте частина його знаходиться під водами місцевого водосховища, яке утворили в 1970-х рр. під час будівництва дамби за 2 км від с. Дениші. "Скеледром" є одним з найзручніших місць в Україні для скелелазіння. Тут часто тренуються альпіністи, які подекуди базуються в санаторії "Дениші". Хоча частіше тут можна зустріти спортсменів, що розташувалися в палатках. В літній сезон кажуть, що тут з’їжджаються багато альпіністів. Неодноразово в цій місцині відбувалися всеукраїнські та європейські змагання з скелелазіння. Сама місцевість є неймовірно мальовничою. Особливо це помітно біля дамби. Туристи говорять про місцеву красу, тишу, спокій, гарну духовну атмосферу, чисте повітря тощо. І це не дивно. Тут росте гай з віковічними дубами, які дійшли до нас з часів, коли їх рубали для кораблів.

  Адреса: с. Дениші, Житомирський район

  Координати: 50°12’4.14”N, 28°23’16.37”E

  Скеля Голова Чацького

  Під Житомиром, на березі річки Тетерева, стоїть гранітна скеля з вершинним каменем, який має форму людської голови. Скеля Голова Чацького – це пам’ятка природи, що утворилася в результаті вивітрювання гранітних порід.

  Довкола Голови Чацького завжди існувало чимало легенд, пов’язаних з її іменем. Згідно з однією із них, козак Чацький, якого переслідували польські вояки, не маючи шансів на порятунок, стрибнув разом із конем у річку Тетерів і загинув. Свою сучасну назву скеля одержала в XIX ст. від імені польсько-російського ліберального діяча Тадеуша Чацького − вченого з широким діапазоном наукових та суспільних інтересів, видатного діяча освіти, який у 1803 − 1813 рр., у першу, ліберальну, половину царювання Олександра І, був генеральним візитатором навчальних закладів Київської, Волинської та Подільської губерній.

  Адреса: м. Житомир, 2-й Кривий провулок

  Координати: 50°14′26″ пн. ш. 28°38′40″ сх. д.

  Водоспад "Вчелька"

  "Вчелька" – водоспад, що розташований у Житомирському районі Житомирської області, між селами Головенка, Перлявка та Сінгури в урочищі "Шумськ" на р. Гнилооп’ять. По-суті, це каскад з трьох скельних уступів довжиною в 60-80 м, висотою –10 м, шириною – 40 м. Берега р. Глиноп’ять в межах водопаду – це стрімкі скелі висотою 6-10 м. Що цікаво, на правому березі кристалічні породи закриті лісовими відкладеннями верхнього неоплейстоцена, а на лівому – флювіоглаціальними пісками дніпровського кліматичного літа середнього неоплейстоцена. Ці кристалічні породи – це мігматити житомирського комплексу та гнейси тетерівської серії палеопротерозою.

  Цікавою є історія створення цього водоспаду, яка пов’язані з ім’ям командуючого 8-ї (Житомирської) танкової армії генерал-майора Гаркуши. Цей командуючий відомий будівництвом різних військових об’єктів, зокрема Житомирського полігона. Саме під його керівництвом силами солдат цієї ж 8-ї армії на р. Гнилоп’ять було створене водосховище, відоме нині як "Гаркушине море".

  Планувалося, що це штучне водоймище допоможе у військових навчаннях, а саме у подоланні танками та піхотою водних перешкод. На початку 50-х рр. ХХ ст., реалізуючи план будівництва великого танкового полігона, було виселено жителів с. Шумськ до с. Гуйва та інших населених пунктів. Яр, що був колись давно руслом р. Гнилоп’ять, почали перетворювати у водойму-полігон. В цьому були задіяні 500 солдат робочої команди (сформована на базі 102-го Богунського полку), та велика кількість техніки (танкові бульдозери БАТ, великі траншейні машини БТМ та ін.). При цьому робота відбувалася у три зміни, а солдатам часто в непрохідних для техніки місцях приходилось працювати в ручну кувалдами та самим переносити брили граніту. Якраз так утворилося "Гаркушине море".

  Дамба цього водосховища, після забирання гаті, перетворилася у каскадний і нібито зовнішньо природний водоспад, який місцеві назвали "Вчелькою" за прізвищем солдата, який нібито загинув при будівництві. Розказують також, що план будівництва був авантюрним, оскільки все робилося за наказів Гаркуши, без серйозних креслень та різних інженерних предметів. Цікаво й те, що граніт, який тут видобували, пізніше був використаний в Москві, при будівництві "МГУ". Для туристів та подорожуючих Водоспад перебуває в гарному стані, тому естетичне задоволення гарантоване. Під’їхати можна автомобільною насипною дорогою до с. Сінгури – 8 км, від с. Перлявка – 4 км. "Вчелька" розташована на території Житомирського військового полігону, тому вхід дозволений туди по вихідним.

  Адреса: Житомирська область, Житомирський район, між селами Сінгури, Головенка та Перлявка,

  Координати: 50°11′58″ пн. ш. 28°33′07″ сх. д.

  Скеля Крашевського

  Скеля Крашевського – геологічна пам'ятка природи розташована в межах Житомирського району, неподалік від села Перлявка. Ця скеля названа на честь відомого польського письменника, громадського та політичного діяча, історика, філософа Юзефа-Ігнація Крашевського, який тривалий час жив та працював на Житомирщині.

  Можливо, ця відома постать відпочивала біля цієї скелі. Її висота сягає 30 метрів, а площа 0,01 га. Статус пам'ятки природи надано у 1967 році. Статус надано з метою охорони мальовничого скельного масиву на березі річки Гнилоп'ять. Скеля із сірого граніту. Шари гранітних плит утворюють ніші та тріщини, в яких росте релікт флори третинного періоду, наприклад, вудсія ельбська, занесена до Червоної книги України. Неподалік від скелі розташований водоспад Вчелька.

  Адреса: Житомирська область, Житомирський район, поблизу с. Перлявка

  Координати: 50°11′58″ пн. ш. 28°33′07″ сх. д.

  Скеля "Чотири Брати"

  Скеля "Чотири брати" – геологічна пам’ятка природи місцевого значення в Україні. Названа вона так тому, що на скелі є чотири виступи, які за своєю формою нагадують людські фігури. Скеля "Чотири брати" знаходиться на околиці Житомира і височіє над річкою Тетерів, біля дамби водосховища. Ширина скелі становить 150 метрів, а висота – 20 метрів над рівнем моря.

  Площа узвишшя становить 0,2 гектара. Статус геологічної пам’ятки природи місцевого значення скеля отримала 1967 року. Ця місцевість є дуже мальовничою, тому тут часто буває багато відпочиваючих. Свіже повітря і приголомшливий вид зі скелі на річку приваблює не лише місцевих жителів, а й туристів, охочих оглянути визначні пам’ятки Житомирщини.

  Адреса: м. Житомир

  Координати: 50°14′26″ пн. ш. 28°38′49″ сх. д.

  Скеля "Кам'яний гриб"

  Скеля "Кам'яний гриб" – геологічна пам'ятка природи місцевого значення в Новограді-Волинському. Складається з двох монолітів, які утворюють величезний кам'яний гриб. Вона розташована у східній частині міста, на околиці, і має площу 0,1 га. Скеля утворена вивітрюванням брил рожевого граніту. Складається з двох монолітів, які нагадують величезний кам'яний гриб. Ця скеля є пам'яткою прадавніх часів – утворилася вона ще за часів мезоліту.

  Адреса: Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Обачного

  Координати: 50°36′07″ пн. ш. 27°38′22″ сх. д.

  Ольжині купальні

  Ольжині купальні  ̶  геологічна пам’ятка природи місцевого значення в Україні, площею 0,2 га. Розташована в межах міста Коростеня Житомирської області, в міському парку культури ім. М. Островського. Легенда розповідає, що після свого хрещення 957 року Ольга обмилувала місце для купання. Це було кам’яне русло зі струменями кришталево чистої води. Ольжині купальні - це мальовничі скелі та валуни на березі річки, дві великі брили рожевого граніту з овальними заглибленнями напівприкритими водою.

  Купальня княгині Ольги  ̶ головна природна пам’ятка міста Коростень, яка має історичну, культурну та естетичну цінність. Це красивий розсип гранітних валунів по відносно неглибокій річці. Сьогодні на одному з каменів встановлена табличка з надписом, який свідчить, що саме тут була купальня княгині.

  Адреса: Житомирська область, м. Коростень, міський парк культури ім. М.Островського,

  Координати: 50°56′52″ пн. ш. 28°38′57″ сх. д.

  Велетенські котли

  Велетенські котли – геологічний пам’ятник природи місцевого значення. Розташований у межах міста Коростень Житомирської області. Площа становить 0,1 гектар. Статус геологічної пам’ятки природи присвоєно Велетенським котлам у 1967 році. Пам’ятник створено для збереження мальовничих скель, розташованих біля берегів річки Уж, у районі центрального міського парку імені Островського (Древлянського парку).

  Червоні гранітні скелі мають згладжену форму, відшліфовану роками. Вони з’явилися в цьому місці ще в ранньопротерозойську еру – перший льодовиковий період. Поруч із Велетенськими котлами розташовані інші геологічні пам’ятники, які не менше захоплюють своєю красою: Ольжина купальня, Баранячі лоби, Плечі Перуна.

  Адреса: Житомирська область, м. Коростень, міський парк ім. Островського

  Координати: 50°56′54″ пн. ш. 28°38′55″ сх. д.

  Геологічна пам'ятка "Баранячі лоби"

  "Баранячі лоби" – геологічна пам’ятка природи місцевого значення в Україні, яка розташована у міському парку міста Коростень. Це надзвичайно мальовниче місце на березі річки Уж. "Баранячі лоби" – це дві гори моноліту (моноліт – цілісна кам’яна брила), які височіють над водним простором і з усіх боків оточені деревами. Статус геологічної пам’ятки природи місцині присвоєно 1967 року. Її площа – порівняно невелика, становить всього лише 0,1 гектара. Знайти брили в парку не складно, оскільки є табличка, яка вказує на їх місцезнаходження. Неподалік є міст через річку і альтанки, звідки можна милуватися прекрасним краєвидом і насолоджуватися місцевістю.

  Адреса: Житомирська область, м. Коростень, міський парк ім. Островського

  Координати: 50°56′52″ пн. ш. 28°38′54″ сх. д.

  Виходи гранітів Лизниківського типу

  Виходи гранітів Лизниківського типу - геологічна пам'ятка природи місцевого значення, об'єкт природно-заповідного фонду Житомирської області. Розташована в межах Хорошівського району, біля села Лизник. Площа становить 4,8 га. Статус пам'ятки природи отриманий у 1998 році. Перебуває у віданні ВАТ "Лезниківський кар'єр".

  Статус надано для збереження виходів унікального типу граніту високої декоративної якості. Він має нерівномірне насичено-червоне або жовто-гарячо-рожеве забарвлення з чорними вкрапленими зернами біотиту. Промислові запаси самого родовища сягають близько 65 млн м³. Розвідане в середньому до глибини 55 м.

  Адреса: Житомирська область, Хорошівський район, с. Лизник.

  Флороносні пісковики

  Флороносні пісковики - геологічна пам'ятка природи місцевого значення, вони є об'єктом природно-заповідного фонду Житомирської області. Розташована в межах Хорошівського району Житомирської області, між селами Волянщина і Невирівка (на правому березі річки Ірша). Площа 0,2 га. Cтатус пам'ятка отримала у 1967 році. Статус надано для збереження виходу на денну поверхню пісковиків з чіткими відбитками рослин третинного періоду. Мають науково-історичне значення.

  Адреса: Житомирська область, Хорошівський район, між селами Волянщина і Невирівка.

  Відслонення іризуючого лабрадориту

  Відслонення іризуючого лабрадориту - геологічна пам'ятка природи місцевого значення, яка розташована в межах Черняхівського району, при східній околиці смт Головино. Площа складає 0,1 га. Статус пам'ятці надано 1998 року. Перебуває у віданні ЗАТ Головинський кар'єр "Граніт". Створена з метою охорони частини західної стінки кар'єру в родовищі темного, зеленувато-сірого лабрадориту з крупними кристалами плагіоклазу, які відзначаються яскравою барвистою іридизацією.

  Адреса: Житомирська область, Черняхівський район, смт Головино.

  Відслонення Головинського габро

  Відслонення Головинського габро - це геологічна пам'ятка природи місцевого значення, цей об'єкт природно-заповідного фонду Житомирської області. Розташована в межах Черняхівського району Житомирської області, біля села Сліпчиці (східний кар'єр). Площа складає 0,1 га. Статус пам'ятка отримала у 1998 році. Перебуває у віданні ЗАТ Головинський кар'єр "Граніт".

  У ньому - сіра середньо-зерниста порода габро з рівномірно зернистою структурою, міцна, масивна, яка складається з плагіоклазу, моноплинного піроксену, гіперстену, олевіну, а також другорядних мінералів - ільменіту, рідкотитаномагнетіту калієвопольового шпату, біотіту, іноді кварцу. Головинське габро відноситься до Коростенського комплексу протерозойського віку (1750 млн років). Порода є чудовим декоративно-облицьовувальним матеріалом.

  Адреса: Житомирська область, Черняхівський район, с. Сліпчиці.

за матеріалами http://tic.zt.ua/

Новини Житомира