Адже, як маленька дитина не в змозі сказати, де в неї болить, так і людина з душевною недугою часто не в силі пояснити, що коїться в її зболеній душі. Тож і першому, й другому спеціалістам треба мати не тільки глибокі професійні знання, а й особливий дар чуття, вміння розрізняти недугу й визначати її причини.

Мабуть, за цією певною схожістю спеціальностей О.Я.Гусак, за фахом — дитячий лікар­реаніматолог, професійний шлях якого був пов’язаний і з обласною дитячою лікарнею, — так глибоко проникся проблемами служби, очоливши обласну психіатричну лікарню № 1.

Нині цей структурний підрозділ медичної галузі набуває все більшого суспільного значення. Адже, як свідчить статистика, кожен восьмий житель України має психічне захворювання, котре потребує спеціального лікування. А за прогнозами ВООЗ, до 2020 року одна з найпоширеніших душевних недуг — депресія — увійде до п’ятірки причин втрати працездатності.

Про те, що спричиняє виникнення таких захворювань і що робиться для запобігання їм та лікування, розповідає нашому кореспонденту заслужений лікар України О.Я.Гусак.

— Олександре Яковичу, ніде правди діти: чимало хто з пересічних громадян ставиться з певним упередженням до цієї служби. Мабуть, багато кому ще в пам’ятку ті часи з радянського періоду, коли за політичні переконання деяких «упекали в психушку». І психіатричні лікарні тоді в декого асоціювалися з в’язницями. Не дають забути, на жаль, про подібну «роль» психіатричної служби й окремі теперішні телефільми, в яких «невгодливі» герої проходять «чистилище» в «дурдомах». Ви, лікар із великим досвідом, як оцінюєте це, дещо неадекватне, ставлення до психіатричної служби?

— Із розумінням. Справді, в історію психіатричної служби, на жаль, вписані й сумні сторінки, котрі й досі відлякують людей від неї. До того ж, існуюча система спеціалізованої допомоги поки не сприяє підвищенню довіри до психіатрів. Тому нерідко громадяни, відчуваючи душевні негаразди, намагаються справитися з ними самі, взявши на озброєння поради родичів, знайомих або працівників аптек, купуючи препарати не за призначенням лікаря, черпаючи інформацію з Інтернету. А в такий спосіб заганяють недугу вглиб.

Фахівці психіатричної служби України намагаються — й небезуспішно —поламати в свідомості населення ці помилкові уявлення. Психіатрія змінює свій профіль, ставлячи на перше місце розуміння та увагу до проблем людини, повагу до неї.

Нині в Україні розпочато процеси реформування системи надання психіатричної допомоги. Розробляються нові нормативно­правові документи, підготовлений проект Закону «Про психіатричну допомогу». У ряді областей та Києві впроваджено пілотні проекти щодо реформування психіатричної допомоги, засновані на досвіді країн Європи.

— Наш час нерідко називають часом стресів і пристрастей, на жаль, досить негативних. Не кожна людина, мабуть, здатна витримати таку життєву коловерть. Чи не призводить це до збоїв у психіці?

— Безумовно. Фахівці називають найпоширенішими причинами таких збоїв у здоров’ї громадян тривогу через труднощі з роботою, соціальний та економічний рівні життя. А ще додати до цього найбільший біль України — військові дії на Сході, котрі впливають на психічний стан як бійців АТО, так і пересічних громадян. Тож цілком зрозуміло, що нинішнє нестабільне життя, створюючи багато складних проблем, викликає нерідко й відповідну душевну реакцію.

— Як відомо, надання сучасної медичної допомоги хворим залежить від матеріальної бази лікарні, побудови лікувального процесу, виходячи з вимог дня. Які новації запровадили ви за чотири роки перебування на посаді головного лікаря?

— Не вдаючись у деталі того, як доводилося спочатку буквально днювати й ночувати в лікарні, ходити по різних кабінетах із проханнями допомогти, зазначу головне — разом із колективом домоглися певних результатів.

Найбільшим досягненням вважаю зміни в роботі дитячого психіатричного відділення. Адже, як не прикро, ця недуга вражає й юних.

Тож із квітня 2014 року впроваджено заходи щодо поліпшення надання психіатричної допомоги дітям: введено посаду лікаря­невролога дитячого та змінено профіль відділення на психоневрологічне дитяче, організовано палати спільного перебування матері та дитини. Впроваджено сучасні лікувально­діагностичні методики, проведення ранньої діагностики вад, психічного здоров’я до трирічного віку. Започатковано заняття в «школі підвищення батьківської компетенції». Діє наглядова рада при відділенні.

Здійснюється безкоштовне забезпечення медикаментами, закупленими за кошти Державного бюджету.

Зазначу з вдячністю, що у проведенні капітального ремонту допомагають голова облдержадміністрації І.П.Гундич, голова обласної ради В.В.Ширма та депутатський корпус обласної ради. Сподіваюся, що невдовзі оновлене дитяче психоневрологічне відділення буде визнано одним із найкращих в Україні. Зізнаюсь, що моєю «золотою» мрією є створення центру реабілітації дітей на базі нашої лікарні.

Проведено за останні роки й ряд реконструктивних змін у роботі стаціонару, що сприяють удосконаленню профілактики й психіатричної допомоги пацієнтам. Створено 30 ліжок для реабілітації учасників АТО, організований центр реабілітації демобілізованих. Надано загалом допомогу 385 учасникам бойових дій, проконсультовано лікарями­психіатрами й психологами понад 5 тисяч військовослужбовців.

— Як відомо, нині в Україні розпочато реформу в охороні здоров’я, котрою передбачено й скорочення стаціонарних ліжок. Що планується в психіатричній лікарні?

— Відповідним наказом МОЗ України та управління охорони здоров’я облдержадміністрації, виданими на виконання відповідної постанови Кабінету Міністрів України, рекомендовано скоротити ліжковий фонд на 230 ліжок, а це — 43,4% від існуючого. Тим часом, у нашій лікарні показник забезпечення ліжками на 22% нижчий, ніж у середньому в Україні. Але все ж ми зуміли скоротити всього 110 ліжок цілодобового стаціонару та організувати два відділення денного. Ці структурні зміни дозволили зберегти основні профілі відділень та доступність психіатричної допомоги. Але подальше скорочення кількості ліжок, на думку наших фахівців, — недоцільне, може призвести до соціального невдоволення населення області, адже лікарня переповнена пацієнтами.

— У який же спосіб, гадаєте, можна зарадити проблемі, адже реорганізація триває?

— Ще раз підкреслю, що зміни в системі лише шляхом скорочення ліжок (заради економії), вважаємо не раціональними. Вони можливі лише у разі паралельного створення високоякісної системи амбулаторної допомоги, раціонального перерозподілу ресурсів, створення міжрайонних центрів для надання амбулаторної та стаціонарної психіатричної допомоги, альтернативних служб підтримки, вивчення досвіду пілотних регіонів України.

Варто наголосити, що реформування здійснюємо в тісній співпраці з керівництвом управління охорони здоров’я облдержадміністрації, від яких повсякчас відчуваємо підтримку.

Насамкінець зазначу, що, незважаючи на проблеми в розвитку служби, обласна психіатрична лікарня № 1 є потужним центром із надання спеціалізованої лікувально-­діагностичної допомоги населенню. Це — клінічна база для підготовки лікарів-­інтернів, стажування лікарів сімейної медицини, практичних психологів.

При розумній реформі в охороні здоров’я, сподіваюся, її можливості збільшуватимуться. Адже наше головне завдання — повертати душевний спокій людині.

Джерело: Житомирщина