Закінчив Українську сільськогосподарську академію за фахом інженер сільськогосподарських машин. Депутат Станишівської сільради.
Одружений. Має троє дітей.

-Василю Володимировичу, розкажіть, що собою являє Станишівський овочевий комбінат?

- Наше підприємство колись було створене і зараз розташоване у селі Станишівка на вулиці Парниковій, що й названа на його честь. Це - шість гектарів скляних теплиць, в яких ми вирощуємо овочі.

З кінця листопада до травня у нас засівається та збирається урожай огірків. Могли б вирощувати цю культуру й довше, але в період, коли у людей огірки також дозрівають на городах, у цьому немає сенсу. То ж у червні ми перелаштовуємося на вирощування томатів, якими торгуємо у вересні-листопаді.

Ось такий у нас виробничий цикл.

Основна наша спеціалізація - гладкий огірок, якого збираємо по 30 кг з кв. метра, близько 1800 тонн за сезон. Урожайність томатів становить 15 кг/м2 - до восьмисот тонн восени.

Варто зазначити, що наш овочевий комбінат "Станишівка", вирощує свою продукцію у теплицях старого зразка з низькою шпалерою, що залишилися у спадок від колгоспу "Зоря". Упродовж шести років ми займалися їхньою модернізацією. Тепер у нас впроваджена європейська інтенсивна технологія, де всі процеси контролює комп'ютер, культури вирощуються на мінеральній ваті, застосовується крапельне зрошення, підтримується необхідний мікроклімат.

Ми повністю відмовилися від грунту, бо там накопичується величезна кількість шкідників, а використовуємо спеціальну для цієї технології мінеральну вату. Щорічно замінюючи її, ми забезпечуємо рослину нейтральним середовищем, в якому існують лише необхідні для неї поживні речовини у потрібній кількості, що визначається комп'ютером. Вони подаються з міксерів через крапельниці до кожної рослини.

До речі, ми закуповуємо всі необхідні для рослин добрива, у склад яких входить вся хімічна таблиця Мєндєлєєва. Причому, що дуже важливо - всі вони абсолютно розчинні. Вони - закордонні, бо українські розчиняються не повністю і забивають крапельниці.

Якщо, наприклад, говорити про томати, то дуже важко регулювати температуру для них в спеку, тому ми підібрали гібрид, який не втрачає урожайності й за таких умов.

Кілька років тому ми придбали установку, яка подає до теплиць зріджений вуглекислий газ із цистерни, завдяки чому маємо приріст урожаю до 30%.
Запилення джмелями додає ще третину плодів.

- Саме джмелями?

- Так. Це спеціальні джмелі, які не полишають плантації, поки не опилять усі рослини - на відміну від бджіл, які можуть податися десь у мандри. Кожен з них коштує три долари, і для нормального опилення їх потрібно 7-10 на гектар.

Хочу зазначити, що й захищаємо ми наші рослини від шкідників не оприскуванням, бо під час цього процесу та після нього до плодів можуть потрапляти шкідливі речовини, а застосовуємо так званий "біозахист". Він, зокрема, полягає в тому, що ми використовуємо для боротьби зі шкідниками спеціальний вид кліщів, які знищують їх.

- Які сорти ви вирощуєте?

- Вже шість років ми спеціально вирощуємо лише європейські гібриди огірків та томатів відомого голландського селекціонера Rijk Zwaan. Вони демонструють незаперечну якість плодів і стабільно високу врожайність у наших кліматичних умовах.

- Збільшувати асортимент продукції плануєте?

- Світовий досвід доводить, що для ефективності виробництва краще всього спеціалізуватися на одній-двох культурах. Бо вирощування кожної з них - це окремий бізнес і потребує великої зосереджуваності та матеріальних затрат. Ми вже експериментували з тепличним перцем і зрозуміли, що краще зосередитися на огірках та томатах.

- Як контролюється якість продукції?

- Якість томатів та огірків підтверджується відповідними сертифікатами лабораторії Держгрунтоохорони, куди ми направляємо свою продукцію з кожної партії, що відправляється до споживача. Особливо контролюється вміст металів.

Знаєте, нещодавно я був у Туреччині і побачив там вирощування такої ж продукції, як у нас. То в мене з'явилася гордість за наш товар, бо якість у турок "сіра" й нижче.

У нас навіть тара відповідає критеріям якості. У кожному ящику має бути рівно 5 кг томатів і 6 кг огірків. Відповідати стандартам має й піддон.

Цікаво, що ті огірки, що у нас вирощуються на городі, європейці взагалі не вживають, вважаючи їх "чорнобильськими мутантами". У них вся побутова техніка, громадське харчування підлаштовані під використання гладких огірків певних стандартів.

- Василю Володимировичу, чи витримуєте ви конкуренцію на ринку?

- Так. Хочу зазначити, що в Україні всі подібні підприємства разом мають теплиці загальною площею 300 гектарів, з яких шість - наші. Для порівняння можу сказати, що у Польші під скляними теплицями знаходиться 2500 га, а у Нідерландах - шість тисяч. Тому конкурувати з ними у Європі дуже важко, тим більше, що навіть при високій якості продукції, через велику вартість енергоносіїв, та надмірні податки ми не можемо запропонувати конкурентно здатної ціни. Хоча до Польші та Прибалтики поставляємо продукцію, зокрема, у 2015 році було відправлено 400 тонн.

Варто зазначити, що в останні роки ми втратили й російський ринок, де продавалося української продукції на 200 млн. гривень.

Завдяки високій якості нашої продукції та розвинутій логістиці, ми збуваємо її як в Україні, так і за кордоном.

Маємо постійних партнерів, використовуємо електронні торги та інформацію з профільних сайтів. Зараз, наприклад, огірки збуваємо по ціні 50 грн. за кілограм, а буває й по двадцять - ринок, попит формують цю ціну.

- Український продукт, як відомо, не може вийти на європейський ринок й через високу ціну. Значний вплив на це має й ціна на енергоносії, як ви долаєте цю проблему?

- Доводиться маневрувати. Не маючи змоги змінити ціну на енергоносії, ми, в залежності від кон'юнктури ринку, змінюємо вид палива.

Спочатку це було вугілля, потім дешевше було опалювати газом й ми перейшли на нього. В останні роки витрати на вугілля були вчетверо менші за витрати на оплату газу, тому ми опалювали наші виробничі площі саме вугіллям. Але війна на Сході, в результаті якої закупки вугілля відбуваються нерегулярно, змусила нас знову використовувати і газ, і вугілля. Якщо на початку 2016 року ми закуповували вугілля по 1600 грн. за тонну, то в результаті цих усіляких "блокад", зараз ціна виросла до 2600 грн. за тонну.

У нас знаходяться у робочому стані і газові котли, й вугільні, причому перехід з одного виду палива на інший відбувається миттєво.

Якщо конкретно зараз, то теплиці та виробничі площі опалюються вугіллям. Причому, якщо хто бачив, то дим з труби котельні йде білий, що свідчить про високу ефективність очисного обладнання. Нинішньої суворої зими іноді доводилося підключати до опалення й газ.

- Скільки людей у вас працює?

- 120-130 чоловік. Їхня заробітна плата складається з "мінімалки" у 3200 грн., а також з доплати за реальні трудові досягнення - від кількості вирощеної продукції. Ми вчасно сплачуємо всі податки, а тому і сільський, і районний бюджети мають від нас значні надходження.

Джерело: silske.org

Всі новини Житомира