Про це свідчить вирізка з газети, яку отримав 30 грудня 1944 року, перебуваючи на 2-му Білоруському фронті, учасник Великої Вітчизняної війни Олександр Пашкевич. На газеті — його автограф й інвентарний номер — друковане слово берегли, ним не розкидалися аби як, адже свіжа преса була і залишається джерелом не тільки інформації, а й засобом зв’язку зі світом.

«В четвертый раз мы встречаем новый год в разлуке с нашими близкими. Не вино жжет наше нёбо — соль слез, желчь обиды. Но теперь мы вправе сказать друг другу: самое страшное позади. Розовеет небосвод и впереди победа, первое утро глубокого мира»,— такими рядками починається стаття за авторством Іллі Еренбурга «Горе и счастье» (мову і правопис збережено).

— Минуло понад сімдесят років від часу опублікування в газеті 2-го Білоруського фронту «Фронтова правда», у грудні 1944 року, статті Іллі Еренбурга «Горе і щастя». Цю вирізку із газети я проніс дорогами війни до її завершення і зберіг донині. Цей справжній широкий і глибокий огляд військових баталій Другої світової війни коментувати чи обговорювати недоречно, його треба читати і пам’ятати…» — розповів «Звягелю» про свій майже музейний експонат Олександр Пашкевич.

На зорі 1945-го стаття сповнена не просто надій, у ній звучить переконаність — невдовзі настане мир: «Мы не забудем годы горя. Встречая 1942 год, мы улыбались первой надежде: освобождена Калуга. На пороге 1943 года мы радовались: немцы окружены у Сталинграда. Да и год тому назад мы не думали о Будапеште, мы говорили: наши в Житомире!.. Ненасытные годы пожирали нашу молодость, наших детей. И вот новая цифра: 1945… Теперь мы можем смотреть на карту без горечи. Мы можем говорить о сроках без самообольщения. Мы выбрались из заколдованного ужасного леса, мы на опушке и мы уже видим конец».

…Олександр Антонович Пашкевич, уродженець Баранівського району, з 18 років брав участь у бойових діях у складі партизанського загону на території західних районів Житомирщини, окупованих німецько-фашистськими загарбниками, і на фронтах — 1-му Українському і 2-му Білоруському — сапером окремого саперного батальйону стрілецької дивізії. Визволяв західні області України, а також — Польщу і Німеччину. Полковник у відставці. Нагороджений орденами: Вітчизняної війни 1 і 2 ступенів, «Червоної Зірки», «Слави» 3 ступеня, «За мужність», «Богдана Хмельницького», медалями: «За відвагу», «За бойові заслуги», «За визволення Варшави», «За взяття Берліна», «За перемогу над Німеччиною», «Ветеран Збройних Сил» та іншими. Автор повістей і публікацій.

Джерело: zvyagel.com.ua