Біографія Андрія не викликала жодних підозр та навпаки навіювала жалість. Батьки — медики, професори: мати — педіатр, батько — кардіохірург загинули в автокатастрофі того ж року, коли Андрій закінчив школу.

В червні 2009 на прес-конференції, присвяченій феномену пам'яті, Слюсарчук розповів про себе:

«Я виріс сиротою в дитбудинку. У дитинстві мене всі називали психом і непередбачуваним. Я мріяв бути лікарем в галузі нейрохірургії і психіатрії. Але мені говорили, що з мене вийде тільки санітар або фельдшер. Я не здавався і почав вивчати самого себе. Мені відкрилося, що мозок володіє колосальною пам'яттю, тільки ми цим не користуємося. За пам'ять відповідає те ж відділення мозку, що і за фобії, нав'язливі ідеї. У цьому вся розгадка. Мій мозок почав неначе фотографувати, сканувати побачене очима. Я знаю напам'ять 15 тисяч книг. Це дуже допомагало мені в навчанні. Я закінчив школу в 9 років, а інститут — в 17, став кандидатом наук в 24 і доктором — в 27».

Будучи сиротою він успішно закінчив Московський медінститут ім. Пирогова, викладачами якого були відомі вчені у сфері нейронауки - Карлов, Вейн, Коновалов. За рішенням вченої ради був відправлений на аспірантуру. Після навчання покинув Москву заради коханої дівчини, яка невдовзі померла. Після цього продовжив навчання у Санкт-Петербурзькому університеті. Андрію було присвоєно звання професора, а далі кар’єрний ріст як по маслу, ще декілька дисертацій.

Країна буквально гуділа від розмов про надзвичайно розумного чоловіка, «Книга рекордів України» не встигала фіксувати його рекорди по запам’ятовуванню чисел, уривків із книг, послідовності геометричних фігур. У 2006 році Андрій встановив рекорд із запам'ятовування: 5 100 чисел за 117 секунд. Даючи інтерв'ю «Газеті по-українськи», стосовно встановленого рекорду, керівник проекту «Книги рекордів України» Ігор Підчібій сказав: «Той факт, що світовий рекорд встановлено, не викликає сумнівів».

Але не довгою була його слава. Завдяки журналістським розслідуванням газети «Експрес» було пролито світло правди на біографію та злочинні дії Андрія Слюсарчука. Як виявилось насправді батьки були далеко не лікарями, в Московському медінституті він не навчався і ніяких дипломів, дисертацій він не мав. Все що в нього було ще ідея та купа фальшивих документів. Всі рекорди Андрія були анульовані.

Мати А. Слюсарчука, на той час 21-річна жителька Житомира, жінка без освіти, покинула свого новонародженого сина у пологовому будинку та відмовилася від нього. Батька дитини вона не знала. По батькові у свідоцтві про народження записали «Тихонович» (Тихоном звали батька Наталії Слюсарчук i дідуся позашлюбної дитини). Навчався i жив Андрій у Бердичівській спеціальній школі-інтернаті для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (смт Гришківці Бердичівського району). Там отримав свідоцтво про закінчення цього закладу. Згодом у школі-інтернаті були знищені майже всі документи про його навчання, в інших дата народження була виправлена на 19 травня 1974 року, тому на всі офіційні запити про навчання в школі громадянина Слюсарчука Андрія Тихоновича , нібито на підставі архівних документів надходили негативні відповіді.

1987—1989 — навчався у 208-й групі Міжрегіонального вищого професійного училища залізничного транспорту (Козятин, Вінницька область) за спеціальністю штукатур-плиточник-облицювальник. Після навчання в Спеціалізованому ПТУ №62 намагався влаштуватися нейрохірургом у лікарню Новояворівська (Львівська область), але йому відмовили. Проте надалі займався лікарською практикою в інших місцях.

У 1996 році Андрія було запідозрено у злочинах. Жидачівське районне відділення міліції (Львівська область) порушило кримінальну справу щодо Слюсарчука за підозрою в шахрайстві, яку згодом закрили. Ще одну подібну кримінальну справу закрила прокуратура Франківського району м. Львова.

З 2003 року мешкав у гуртожитку НУ «Львівська політехніка», де примушував студентів приймати психотропні препарати на базі своїх сфальсифікованих діагнозів. Вимагав чималі суми на лікування у батьків, погрожував самогубством дітей. Поширював заборонені медичні препарати, а також «власного» виробництва — по 4 тис. доларів за одну ампулу.

З березня 2006 р. працював на посаді доцента кафедри Львівського державного інституту сучасних новітніх технологій і управління ім. В.Чорновола. 2006 року переведений на посаду професора кафедри загальних юридичних дисциплін. Але і на цю роботу він був влаштований незаконно. Після викриття махінацій, восени 2011 року професора В. Пасічника звільнено з посади завідувача кафедри інформаційних систем та мереж; він написав заяву на звільнення. Молодший науковий співробітник О. Червоний також написав заяву на звільнення.

2009—2011 — разом з журналістом Ігорем Юрченком вів суспільно-політичну програму «Ігри розуму» на радіо «Ера».

Журналісти львівської газети «Експрес» розкрили правду про Андрія Слюсарчука та звернулися до суду із обвинуваченням його у скоєнні злочинів, у тому числі і у вбивстві власних пацієнтів та надали для цього відповідні докази. 14 листопада 2011 року Андрія Тихоновича було заарештовано. 14 лютого 2014 року його засудили до 8 років позбавлення волі. Зараз Андрій Слюсарчук відбуває покарання в Полицькій виправній колонії № 76 Рівненської області.

Андрій Тихонович Слюсарчук або ж «доктор Пі» приховував свою справжню біографію протягом багатьох років, утримував владу та правоохоронні органи під своїм контролем та ще й примудрявся вражати людей своїми «рекордами». Дивним є те що він досі вважає себе кваліфікованим спеціалістом у нейрохірургії. Із такими небезпечними злочинцями як він варто задуматись про правильність прийняття «закону Савченко», адже кожен потребує медичної допомоги, і хтозна який лікар буде рятувати Ваше життя.