Квітами й подарунками представники влади привітали ветеранів війни. Усюди під час урочистостей згадували й віддавали шану також Героям Небесної сотні та полеглим бійцям АТО. Особливо сумний відмінок мав такий захід у Горині, Малинського району.
За час бойових дій на Сході країни з усієї Горинської сільської ради в зону АТО призвали одинадцятеро чоловіків.

Троє виявили бажання продовжити військову службу за контактором, інші майже всі нині вдома. Та одному з них ніколи не судилося повернутися до рідної хати, не побачити своїх рідних — додому у цинковій труні повернувся Василь Барановський.

Його в зону АТО мобілізували в березні 2014-го. Старший лейтенант, командир взводу 44-ої окремої артилерійської бригади спершу перебував у Чаплинці на межі з окупованим Кримом, у листопаді його перевели у Вуглегірськ.

Саме там, 29 січня 2015-го Василь поліг у боях з російськими збройними формуваннями. Тіло, однак, знайшли не одразу. Майже п’ять місяців рідні не знали — живий Василь чи мертвий, у полоні чи в лікарні.

На жаль, бійця ідентифікували серед загиблих, 20 червня 2015 року з усіма військовими почестями поховали в селі Фортунатівка. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, указом Президента України № 58/2017 від 10 березня 2017 року Герой посмертно нагороджений орденом «Богдана Хмельницького».

9 травня кадровий військовий, пенсіонер ЗСУ, учасник АТО, підполковник Ігор Савчук вручив відзнаку дружині загиблого Героя — Ларисі Георгіївни. Жінка подякувала за виявлену увагу з боку влади та військових із Малинського ОВК, котрі теж відвідали захід, висловила сподівання, що смерті українських захисників не будуть марними, що ця неоголошена, гібридна війна закінчиться, як і Друга світова, відтак діти зростатимуть у країні без пострілів і вибухів…

Джерело: mn.zt.ua

Всі новини Житомира