Історія полігону налічує 60 років. Його територія складає 22 гектари. За рік до нього в середньому надходить майже 500 тисяч кубометрів побутових відходів. Об'єми сміття постійно зростають, опади сприяють збільшенню рівня хімічних стоків. Це призводить до того, що дамби, споруджені ще декілька років тому, вже не стримують потоку фільтрату. Наразі там захоронено 13 мільйонів 300 тисяч кубометрів сміття.

Порятунком для усього міста стане лише побудова нового сміттєпереробного заводу. Але це поки ефемерна мрія, ціною у 100 мільйонів євро. Саме така вартість надзвичайно важливого, рятівного для міста сміттєпереробного заводу. У червні минулого року житомиряни навіть підписали петицію, у якій просили міських чиновників не бути байдужими і побудувати на території міста завод, який допоможе вирішити проблему зі сміттям у Житомирі.

На сайті електронних петицій Житомирської мерії звернення мешканців було стовідсотково підтримано і набрало більше 250 голосів. Але, на превеликий жаль, міська рада самотужки не може побудувати такий завод на території міста, бо якщо взяти до уваги ресурси міського бюджету, то не має можливості сплачувати кредит навіть під 2% річних. Без допомоги інвесторів місту просто не обійтись. Депутати міської ради зазначають, що є певні домовленості з двома інвесторами, однак для впровадження такого проекту місту необхідно мати морфологію відходів (над цим робота вже ведеться), а також виготовити техніко-економічне обґрунтування.

Люди забили на сполох ще й тому, що в червні минулого року на Грибовицькому сміттєзвалищі у Львівській області сталася пожежа, внаслідок якої під завалами сміття загинуло четверо людей. Тоді міська влада погодилась приймати львівське сміття на житомирському полігоні. У свою чергу, місцеві мешканці перейшли до рішучих, активних дій — перекрили дорогу для львівських вантажівок і заговорили про неминучість екологічного лиха. Люди, які живуть поблизу полігону, скаржилися на нестерпний сморід, погану якість води у сусідніх криницях. Мешканці упевнені, що полігон вже давно вичерпав свої можливості і підлягає закриттю. Вже 17 червня 2016 року Житомир перестав приймати сміття зі Львова.

«Місцеві депутати інформують, що сміттєзвалище налагоджує свою роботу: ведуться під’їзні шляхи, збираються проводити освітлення на полігоні, ставити спостереження, будувати дамбу. Це просто купа грошей в нікуди, в бруд. Навіщо це робити, якщо смітєзвалище варто рекультивувати!», — коментує Тетяна Швець, громадська активістка, якій небайдужа тема міського полігону побутових відходів.

Берімо приклад зі Львова. Там влада реагує рішуче. Після минулорічної трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі, вже у березні цього року Андрій Садовий, мер Львова, підписав меморандум між міською радою та французькою компанією «Еджіс». У рамках меморандуму вона розробить проект рекультивації Грибовицького сміттєзвалища, стратегію поводження з відходами у Львові, а також проект сміттєпереробного комплексу.

Перший процес вже розпочався. А вже 5 квітня цього року у Львові відбулась робоча зустріч міської влади і менеджерів французького підприємства «Еджіс». Львів отримає 650 тисяч євро на проектні роботи, які надав уряд Франції. Закордонні експерти працюватимуть у Львові півроку. Цікаво виходить: минулого літа Житомирський полігон побутових відходів приймав сміття зі Львова, а вже цієї весни місто Лева слугує гарним прикладом для наслідування нашому місту.

Хочеться наголосити, що нам не можна зволікати і чекати, аби на полігоні сталася жахлива пожежа чи якась трагедія, щоб перейти до активних, рішучих дій. Будувати сміттєпереробний завод потрібно якнайшвидше. Діяти необхідно вже зараз, бо якщо на полігоні станеться лихо, може бути пізно!

Катерина Дейнека

Всі новини Житомира