Тоді побачимо ще кам’яний вік — палеоліт, часи, віддалені від нас на 1 млн. — 150 тис. років. Знахідки даного періоду поширені в деяких районах Житомирщини, але в Бердичівському районі не знайдені. Вважається, що це пов’язано, у першу чергу, з недостатньою вивченістю району. Неосяжні ліси, більша розгалуженість мережі притоків Гнилоп’яті, родючі ґрунти та великі пасовища створювали придатні умови для заселення цих земель.

Найбільш давні й самі численні знахідки давніх часів було виявлено в околицях села Слободище, більш близькі до нашого часу археологи знаходили в ряді сіл району і в самому місті. З кінця IV тис. до н.е. Східну Волинь почали заселяти племена трипільської культури. Пам’ятники цієї культури були знайдені в багатьох селах району (Слободище, Семенівка, Мирославка, Райко, Бистрик, Велика П’ятигірка тощо), а також в самому місті — вздовж берегів Гнилопяті, в районі «Піски» та в урочищі «Жмури» (напроти міського пляжу).

Потім Бердичівські землі пережили епохи бронзи та залізного віку; трипільська культура змінилася культурами кулястих амфор, білогрудівської, чорнолісської, ранньоскіфської, зарубінецької, черняхівської, корчацької і Лука-Райковецької. Досі археологи знаходять на цій території пам’ятки різних епох, часто в одних і тих самих місцях. Це вказує на безперервне заселення цих земель на протязі тисячоліть, на наслідування особливостей одних культур іншими, на дуже раннє заселення територій міста і району.

Джерело: zhitomir.vv.si

Всі новини Житомира