Таке перевтілення молодій житомирянці вдалося завдяки участі в телепроекті «Зважені та щасливі». Юлія Щетініна не дійшла до фіналу, але стверджує, що 7 тижнів проведених разом із учасниками та тренерами, повністю змінили її життя.

На проекті її називали «Ананасиком» через оригінальну зачіску. Тепер дредів немає, але в душі вона все одно «Ананасик».

Юля працює юристом у ТОВ КК «КомЕнерго-Житомир». Попри щільний графік дня вона продовжує заняття у спортзалі та прискіпливо слідкує за своїм раціоном. Учасниця проекту «Зважені та щасливі» наголошує, що її їжа – це не дієта, а здорове харчування.

Юлія Щетініна дружелюбна, комунікабельна і відкрита людина. Вона багато читає і любить ходити в тир. До речі, пристрасть до книг помітна у її багатому словниковому запасі.

Своєю історією схуднення та секретами оптимізму Юлія Щетініна поділилася із сайтом «Житомир-онлайн».

- Юля, а як Ви наважилися на участь в проекті «Зважені та щасливі»: це була Ваша особиста ініціатива чи пропозиція від рідних, друзів?

- Взагалі вийшла комічна ситуація. Під час обідньої перерви я гортала інтернет і натрапила на анкету проекту «Зважені та щасливі». Чесно кажучи, навіть ніколи не дивилася цього шоу, хіба якось краєм ока. Не знала імена переможців попередніх сезонів. Вирішила, а чому б не написати. Відправила анкету і мені через кілька днів зателефонували з Києва. Думала, що жартують, але запросили на кастинг. Я так загорілася цією ідеєю, що була готова на все, аби туди потрапити. Скажу чесно, що додому повертатися не хотіла. Проект став моїм другим домом. Склалося враження, що до цього ми жили на іншій планеті. Там зібралося 20 людей і всі темпераментні, з лідерськими якостями. Вони змінили моє життя. Особливо я вдячна нашим тренерам Марині та В’ячеславу Узєлковим. Марина – це наша друга мама. Ми спілкуємося з нею як мінімум раз у тиждень і в неї немає зіркової хвороби. Вона може приїхати до мене у Житомир на каву або провести тренування. Це був найкращий проект у моєму житті. В першу чергу я стала переможцем над собою, бо перемогла свою лінь.

- Вам важко було на проекті?

- Ми, люди, які ніколи не займалися спортом, і я в тому числі, приїхали і думали, що потрапили у якийсь санаторій. Будемо спілкуватися, гуляти, давати інтерв’ю… Але коли зрозуміли, що потрібно тренуватися, спочатку це було дуже важко. По 4-6 годин тренувань кожного дня, уявляєте, який це стрес. Якщо тренувань немає, це не означає, що треба лежати. Ми грали у волейбол, футбол, бігали навколо озера. Розумієте, ми як тюлені, всі з вагою понад 100 кілограмів. Я навіть ніколи не думала, що так можна привити любов до спорту, як це зробили Узєлкови. Перші два тижні ти на ентузіазмі, бо все сприймається, як гра. Потім прийшло усвідомлення, що хочеш чи ні, а на тренування потрібно ходити. У нас немає слова «не можу». Всіх навчали виживанню і здоровій конкуренції. Це справжня школа життя.

- Юля, розкажіть, як у вас з’явилися зайві кілограми? Це спадковість, неправильний спосіб життя?

- Не скажу, що це фактор спадковості, бо у мене в сім’ї у всіх нормальна будова тіла, а я найтовстіша. З дитинства любила смачно поїсти, а тому ніколи собі в цьому не відмовляла. Була єдиною дитиною в сім’ї, батьки мені все дозволяли. Бабусі та дідусі теж мене обожнювали. Коли вийшла заміж, почала самостійно заробляти гроші, наїла свої зайві кілограми. А після смерті чоловіка мені все було байдуже, просто заїдала депресію і стреси.

- Яка їжа, на Вашу думку, принесла найбільше шкоди?

- Не можу сказати, що любила солодощі чи випічку. Їла багато м’яса, смаженої та іншої некорисної їжі. Приходила на кухню серед ночі. Жила культом їжі. Я не займалася спортом, була лінивою. Думала, краще піду кудись з друзями, ніж у спортзал, бо там ще й гроші потрібно платити.

- До проекту «Зважені та щасливі» пробували сидіти на дієтах, щоб схуднути?

- У школі, в коледжі, коли вийшла заміж щось таке пробувала. Своєму чоловіку я подобалась такою, як була. Більше одного-двох тижнів я витримати не могла. Просто зривалася. Після дієт набирала вдвічі більше, ніж втрачала. Я настільки любила смачно і багато їсти, що навіть не задумувалась над правильним харчуванням.

- Ви відчували дискомфорт від зайвої ваги? Можливо, це позначалося на здоров’ї, проблемах із підбором гардеробу, неприємних зауваженнях від оточуючих?

- Найскладніше було з гардеробом. Коли з мамою йшла за одягом, мені продавці так і казали – на слонів не шиємо, на вас тільки підійдуть бабусині речі. Вибір у мене був дуже обмеженим і я ненавиділа шопінг. Через повні ноги не могла навіть обрати собі взуття. У школі мене завжди називали «пончиком». Особливо не ображалася, бо я ніколи не була худенькою. Зайва вага впливала і на здоров’я. У мене постійно був високий тиск, головний біль. Десь рік-півтора так сильно боліли коліна, що я могла встати з ліжка і одразу впасти, бо мене не тримали ноги. Десь я розуміла, чому в мене проблеми, але простіше було про це не думати і заїдати все. Випивала таблетку, а до себе була байдужою. Тепер в мене вдома три великі пакети з речами, яких я знаю точно ніколи не одягну. Влітку раділа від великого вибору футболок. Можу одягнути нарешті короткі шорти. Коли обирала курточку, звикла до 58-60 розміру. Тепер приходжу, а продавці мені пропонують молодіжний одяг. Для мене це було шоком! Уявляєте, в магазині попросила 52-й розмір штанів, а підійшов 48-й. І як цьому не радіти?

- Жінки захоплюються дієтами, купують дорогі медпрепарати, аби забрати нестерпні зайві кілограми. Юля, поділіться, будь ласка, своїми правила харчування, яке не шкодить фігурі.

- Я повністю змінила свій раціон харчування. Восени їла гарбуз, який просто обожнюю. Запікаю його, варю з нього кашу, супи-пюре. До проекту ягоди не їла взагалі, з фруктів колись могла поласувати бананом або кавуном. З овочів рідко мені хотілося огірків і помідорів. А тепер я полюбила творог, їм каші, особливо подобається гречана. Раніше без свинини взагалі не уявляла свого життя, а зараз подобається м’ясо кролика. Головне – не бути голодною. Для цього потрібно їсти 5-6 разів у день. Купую кукурудзяну або кунжутну олію, бо оливкову не люблю. Солодощів та випічки не їм взагалі. Щоправда, інколи дозволяю собі чорний хліб із насінням соняшника. Вперше за 30 років життя на проекті я почала пити чай та каву без цукру і відчула їх справжній смак. Якщо хочеться чогось шкідливого, потрібно зовсім трошечки цього з’їсти, аби потім не було зривів. Дуже рідко я купую одну цукерочку чорносливу в шоколаді. З’їла з кавою – і щаслива. У багатьох людей склалося помилкове враження, що здорове харчування це дорого. Просто потрібно більше часу, аби приготувати собі таку їжу.

- Як Ви харчувалися наприклад, вчора? Можете розповісти?

- На сніданок близько 7 ранку була вівсяна каша з чорносливом, медом і творогом. За 40 хвилин до їжі і 40 після неї нічого не можна пити. На роботі з колегами п’ю каву без молока. Перекус близько 10-ї – це яблука і мандарини. Обідала гречаною кашею з тюфтельками на парі. Потім перекус о 16.00 – хлібці зі шматочком фети або твердого сиру. Вечеря обов’язково має бути білковою. Вчора це було овочеве рагу і запечена нежирна яловичина. Якщо пізно лягаю спати або приходжу з тренування, дозволяю собі склянку кефіру чи нежирного йогурту.

- Юля, Ви згадали про тренування? Як часто займаєтеся у спортзалі?

- Займаюсь 3-4 рази на тиждень по 2 години кожне тренування. Тепер я спокійно піднімаюся на 9-й поверх у свою квартиру без ліфта. Раніше проблемою було вийти на 3-й, де працюю.

- Після того, як схудли на 30 кілограмів, помічаєте до себе увагу з боку чоловіків?

- Уваги чоловіків побільшало. У мене є прихильники і мені це дуже приємно. Колеги на роботі мені роблять компліменти. Кажуть, ти так змінила зачіску, що можна закохатися.

- А що далі – плануєте втрачати вагу?

- Звичайно! Я вже не можу зупинитися. Це ж здорово і круто! Я ніколи не була худою, то чому ж не спробувати. Зі втратою кожного кілограма я стаю щасливішою!

- Порадьте жінкам, як навчитися себе любити і бути щасливими?

- Підходимо до дзеркала і кажемо собі: потрібно змінювати своє життя. Дуже важливо, аби поруч були люди, які зможуть тебе підтримати. Себе треба любити, бо це наше життя і воно залежить від нас. Над собою варто постійно працювати і в жодному разі не можна розслаблятися.

Автор: Ірина Чириця

Всі Новини Житомира