«Я є палким прихильником децентралізації, державно-громадського партнерства побудови нових інноваційних моделей громад.

Для мене процес реформи територіальної організації влади – побудова принципу публічної влади, саморозвиток суспільства, модернізація, якщо хочете по-простому – «євроремонт» держави та державного управління в цілому, при якому соціальна енергія суспільства спрямовується на вирішення накопичених проблем.

В ідеалі держава не управляє суспільством, вона лише надає послуги. Влада – це сервісний орган. Головний наш союзник – громадяни, які також не люблять бюрократів та пристосуванців. Децентралізація як формування сталих громад – не місцева ініціатива чи забаганка чиновників, це європейська успішна модель управління. Існуюча в Україні система місцевого самоврядування побудована ще за радянських часів, і вона не відповідає сучасним вимогам.

Пройшов рік з часу прийняття Закону «Про добровільне об’єднання громад». Впродовж цього нелегкого періоду на теренах України об’єдналися 159 новоутворених громад, і ще 66 задекларували про наміри щодо об’єднання – це 8 відсотків від усіх існуючих громад. До початку реформи 97 відсотків громад були дотаційні, а 90 з них глибоко дотаційні. 159 вже об’єднаних громад зменшили цю статистику до 75 відсотків (в країнах Європи також є дотаційні громади, але це 5-7 відсотків від загальної кількості громад).

Процес пішов. Наразі у ВР розглядається законопроект за №3638, названий «олійною плямою». Суть цього законопроекту: більше поглинає менше, це означає, що до новоутворених зможуть приєднуватись інші суміжні громади.

На жаль, нам не вдалося спертися в процесі децентралізації на громадянське суспільство. РДА, яку зобов’язали супроводжувати цю реформу, невдовзі мають ліквідувати. Брак коштів. Брак свідомості. Брак комунікацій…

Об’єднавшись, громади отримують статус міста обласного значення, але отримати статус не означає одразу стати містом обласного значення. Потрібно вміти знайти свій шлях розвитку, враховуючи наявні ресурси. План розвитку території , агенції регіонального розвитку – вікна можливостей. Сьогодні на підтримку об’єднаних громад спрямовані астрономічні кошти: грантові 200 млн. євро, гроші Державного Фонду регіонального розвитку. Але гроші без документів «не ходять». Багато хто досі живе з постсоціалістичною свідомістю: нам щось дадуть або прийдуть і зроблять усе за нас. Але це вже не працює. Потрібні стратегії, компетенція, здатність готувати документи та супроводжувати реалізацію проектів. Для допомоги керівникам громад за підтримки Ради Європи розпочала роботу Академія лідерства. Офіси реформ стали своєрідними «подушками безпеки» і українською відмінністю.

Сформовані громади запевняють, що точка неповернення пройдена. Повноваження і відповідальність за розвиток своїх територій голови новоутворених громад взяли на себе.

У Житомирському районі утворилась одна – Тетерівська об’єднана громада. Активна позиція депутатів та їхнє бажання глибоко вивчити нагальні питання та відстоювати інтереси виборців – показник невідворотності реформ. Формується управлінський штат громади. Створюється Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) у Корчаку. Виготовляється проектно-кошторисна документація на місцеві пріоритетні об’єкти, одним з яких є якісне водопостачання та розбудова інфраструктури. Громада почала «дихати» відчуттям змін.

На останній сесії Тетерівської об’єднаної громади спрямовано кошти вільного залишку на харчування дітей, підвіз освітян та медиків, оздоровлення влітку дітей, створення терцентру громади. Соціальні питання вийшли на перший план. Громада сама вирішує, що для неї є першочерговим.

У реалізації стратегічних завдань громада розраховує на Державний фонд регіонального розвитку та грантові кошти. Дуже важливо визначитись зі спільним баченням розвитку території. Адже для об’єднаної громади її територія – це основний ресурс. Прагнення розвинути туристичний потенціал, залучити молодь, бізнес, підприємців, громадськість до розробки перспективних ідей та їх втілення – цим сьогодні живе Тетерівська об’єднана громада.

Прогнозується, що «інкубаційний» період займе дев’ять місяців, громада за цей час зможе кристалізуватися. У будь-якому випадку, дорогу здолає той, хто йде.

Досвід Народицької об’єднаної громади показує, що після її утворення потреби в районній ради немає, вона – п’яте колесо до воза.

Перспектива розвитку громад залежить від успішного процесу підготовки кадрів. Основа конкурентноздатності в сучасному світі – міста та містечка, де живуть люди. Світові прогнози до 2050 року для українського села невтішні, оскільки наступає ера урбанізації. Аби якісно працювати на землі, сучасні технології все частіше позбавляються людського втручання, тим самим залишаючи сільських мешканців без роботи. Отже, села мають перетворитись на містечка. Капітал ходить за людьми, здатними його примножувати. Згідно з дослідженнями MIT Media Lab, у майбутньому на міста припадатиме 90 відсотків зростання світового населення, 80 відсотків створення багатства і 60 відстоків від загального споживання енергії . Це означає, що міста стають точками росту світової економіки і будуть дедалі більше задавати порядок денний. Це процес зростання конкуренції за людей, технології, інвестиції .

Успішні міста вимагають сильних, спроможних, компетентних і кмітливих лідерів, здатних задовольнити запит громад, яким вони служать. Право бути обраним керівником громади є у кожного, можливості стати ефективним далеко не в усіх. Наявність дипломів чи певного досвіду в якійсь сфері замало. Навчання упродовж життя – це маленький крок до успіху під назвою «ефективний та успішний очільник громади».

Джерело: http://primiske.com.ua/