Розмірений і сталий побут сім’ї Кареніних створює ілюзію гармонії і спокою. Але Анна, видана без любові за людину, набагато старшу за неї, пристрасно полюбила іншого.

Всеохоплююча, щира любов до Олексія Вронського затьмарила материнський обов’язок Анни, яка, залишить сина, прирікаючи себе на повне, суперечливих мук життя з коханим.

Розриваючись між пристрастю і стражданнями, Анна наклала на себе руки, обірвавши своє болісне і уявне щастя.