Сама назва вказує на те, що колись у цій місцевості розташовувалося давнє укріплення, яке побудували древляни. Пізніше на його території звели замок – цитадель стародавнього Житомира. Але все це відбувалося упродовж раннього, розвинутого і пізнього середньовіччя (VIII-XVIII ст.). Що тут було раніше до останнього часу було невідомо або лише здогадувалися, виходячи з виявлених у цій місцевості знахідок. 

  Зокрема, у 1984-1985 рр. на північних та південно-західних схилах гори, особливо на присадибних ділянках, розташованих вздовж вул. Замкової, зібрані фрагменти ліпного посуду прикрашені конічними наліпами по боках та мотузковим орнаментом на лицевій стороні, а також окремі крем’яні знаряддя праці, характерні для пізньотрипільської культури доби енеоліту – ранньобронзового віку IV – початку ІІІ тис. до н.е. 

  У 2013 р. тут знайдено дуже цікаву знахідку – пряслице з незвичайним орнаментом у вигляді 3 вертикальних рисочок розчленованих 4-5 поперечинами та 2 хвилястими лініями між ними. На денці зображення у вигляді кола, утвореного 11 крапковими заглибленнями. 

  У 2016 р. музейна збірка поповнилася крем’яним скребком, знайденого північніше вул. Замкової, на схилі урвища до стр. Рудавки. Що цікаво, усі наведені вище знахідки концентруються переважно в районі Замкової гори, що побіжно може свідчити про те, що тут було поселення, але підтвердити це тривалий час не вдавалося.

  У жовтні 2017 р. під час стаціонарних досліджень, неподалік приміщення архіву, у західній частині розкопу № І, було виявлено перший об’єкт того часу – господарську яму. У верхній частині яма мала округлу форму розмірами 1 х 1,03 м. Під час зачистки контур розширився і представляв заглиблення неправильних напівсферичних обрисів із обрізаним у північній частині та похилими по діагоналі краями, розмірами із заходу на схід – 2,05 м та із півдня на північ 0,92 – 1,54 м. В центральній частині яма грушеподібної форми з розширеною північною та звуженою південною частинами, завдовжки із півдня на північ – 1,48 м, при ширині 0,56 – 1,06 м, глибиною від рівня денної поверхні 0,70 – 0,92 м. На поверхні і в заповнені ями були знайдені фрагменти вінець, стінок і денець ліпного посуду пізньотрипільської культури прикрашені характерним мотузковим або ямковим орнаментом та конічними виступами по боках (Рис. 1, 1-17), глиняні пряслиця (Рис. 1, 25-26), а також уламки печини, у тому числі із відбитками елементу дерев’яної конструкції (Рис. 1, 24), кам’яні та крем’яні вироби (Рис. 1, 18-21), кістки тварин (Рис. 1, 22) і річкову черепашку (Рис. 1, 23). 

  Окремі знахідки цього періоду були знайдені у культурному шарі, заповненнях об’єктів №№ 1, 2 та 5 у межах розкопу № І, а також на площах розкопів №№ ІІ та ІІІ. 

  Виходячи із наведеного можемо констатувати, що Житомир з’явився не на порожньому місці. Задовго до його появи, за доби енеоліту – ранньобронзового віку на території Замкової гори почали осідати і освоюватися територію племена пізньотрипільської культури.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розкопки на Замковій горі продовжуються. Які стародавні знахідки зацікавили археологів?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Містяни влаштували смітник там, де б'ється серце Житомира. ФОТО

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як на Замковій горі дерева зрізають та лавки ламають. ФОТО

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що треба обов’язково побачити, якщо ви вперше в Житомирі?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як виглядала Замкова гора 77 років тому. ФОТО

Старший науковий співробітник 
відділу досліджень О.О. Тарабукін