Все наче добре склалося. Багато хто заздрив такому щастю та й сім’я ця жила у достатку, маючи і квартири, і автомобілі, і бізнес. Вже під час приготувань до весілля дівчина дізналася, що вагітна. Це стало також приємною новиною, а чоловік Арсен, в якого вже було від першого шлюбу двоє доньок, зрадів, що виховуватиме сина.

  Повна сімейна ідилія, кращого життя наче годі й чекати. Та кришталеві мрії почали тріскатись вже зовсім скоро і рожеві окуляри довелося швидко знімати. Часті претензії від чоловіка спочатку, підкріплені затримками на роботі або взагалі відсутністю вдома ночами, переросли в скандали і навіть рукоприкладство. Все це приперчувалось ще й цікавим хобі чоловіка – зв’язками з туристками, про що доходили слухи до Ольги і про що їй говорили навіть падчерки, які бачили, як тато приводить жінок додому.

  Дівчина пішла від чоловіка, будучи ще вагітною, жила у друзів і працювала, поставивши собі ціль повернутися в Україну. Арсен прийшов за дружиною, вмовив повернутися, просив вибачення. Ольга повірила, але ідилія у відносинах через кілька місяців зникла і все повторилось.

  Бердичівлянка пішла з сім’ї назовсім, здавалося б, в нікуди, бо термін вагітності не дозволяв вже вилетіти додому, та світ не без добрих людей. Друзі приймали дівчину безкоштовно жити в них і водили до лікарів. Сторонні люди збирали одяг для майбутньої дитини, візочок та ліжечко, гроші. За один день до пологів Ольга винайняла житло, яке бажало кращого через наявну плісняву та жахливі умови, але діватись нікуди було. Чоловік більше не з’являвся, а дівчина бралася за будь-яку роботу, щоб забезпечити свого сина Давида.

  І з народженням сина почалися проблеми, бо Ольга в Ізраїлі статусу немала ніякого, являлася громадянкою України, а син є громадянином країни, в якій народився. Дівчина через суд виклопотала виплату аліментів, які бізнесмен ще й намагався знизити, виставляючи себе безробітним батьком-одинаком. Суд призначив і зустрічі батька з сином по дві години на тиждень. Бердичівлянка ж в чужій країні нелегально працювала за невелику зарплатню. А поїхати додому, де живе рідня і могла б допомогти їй, вона не може ніяк та й МВС у цій ситуації розводить руками. Колишній чоловік не дає дозволу на виїзд дитини з країни, мовляв, їдь сама, без Давида, або працюй і далі нелегально, живучи без статусу до повноліття хлопчика.

  Робочої візи чи аналога їй в Ольги до цього часу немає, депортувати з країни її не можуть, так само, як і надати статус, на який МВД, за словами дівчини, закриває очі.

  У такій напруженій ситуації бердичівлянка, яка ще кілька років тому і не могла уявити таким своє життя, вже 3 роки. Дівчина не знає, що їй робити і задається лишень одним питанням: «Невже доведеться протриматись ще 15 років, до повноліття її сина?».

Джерело: rio-berdychiv.info

Всі Новини Житомира