Навіть не віриться, що ця вродлива, щира молода жінка зі стильною зачіскою лише рік тому важила 117 кілограмів, а через смерть чоловіка готова була й сама «йти за обрій». Життя Юлії кардинально змінилося під час участі у телевізійному проекті «Зважені та щасливі».

— Юліє, жінки ж, як правило, не люблять говорити про свої вік, вагу, зріст. Як ви наважилися взяти участь у тому проекті, відкрити багатомільйонній аудиторії сторінки особистого життя?

— Я ніколи не приховувала свої параметри, є розкутою людиною. Свого часу носила дреди. Є прихильницею тату та пірсингу. Тому не переймалася, що про мене говоритимуть інші. Шоу ж «Зважені та щасливі», на яке потрапила випадкового, стало для мене справжнім відкриттям, адже раніше просто не цікавилася цією передачею. Чому б і не розповісти про себе іншим, якщо участь у програмі буде результативною? Заповнила анкету, але не вірила, що мені через декілька днів зателефонують із «СТБ» та запропонують взяти участь у кастингу. Доклала зусиль, щоб потрапити на проект. На кастингу треба було розповісти свою історію. Нічого такого я не готувала. Журналісти ж «допитували» протягом трьох годин, доводячи до сліз. Ось так і дізналися всі подробиці мого особистого життя. Молодці! Завдяки їм і своїй історії потрапила на проект.

— А якою є ваша історія?

— Завжди любила смачно попоїсти. Не відмовляла собі в смажених м’ясних стравах, примостившись надвечір на дивані перед телевізором. Уночі частенько перевіряла вміст холодильника… Більше зайвих кілограмів з’явилося після смерті чоловіка, котрий у 29 років помер на автобусній зупинці від інфаркту. Незважаючи на те, що ми були офіційно розлучені, я його дуже кохала, а він любив мене такою, якою я є. Після його смерті стала байдужою до себе, впала в депресію. Їжа діяла як заспокійливе. Змусити ж себе просто пробігти по стадіону через лінь не могла. З кожним днем апетит, а, відповідно, й вага збільшувалися. У 29 років відчувала себе 70-річною жінкою з високим тиском, сильним головним болем, болями у суглобах і спині. Дійсно, хорошої людини повинно бути багато, але в міру. Це зрозуміла лише, коли потрапила на проект.

— Чи важко було на проекті?

— Дуже важко, але цікаво. Я ж ніколи не займалися спортом. Думала, що буду відпочивати, спілкуватися, давати інтерв’ю… А опинилася, як мені здалося міні-концтаборі з дієтою, виснажливими тренуваннями, змаганнями, активним відпочинком (волейбол, футбол, плавання). Навіть уявити не можете, наскільки нам було важко перші два тижні. Сумували за домом, де нас люблять, знають, пестять. А тут зібралися 20 суперників із лідерськими якостями. Не зважаючи на це, повертатися додому не хотіла, адже проект «Зважені та щасливі» став моїм другим домом, а тренери Марина та В’ячеслав Узєлкови — другими мамою й татом.

— Як будували свої стосунки з іншими учасниками проекту? Конкуренції важко було уникнути?

— У будь-якому шоу присутня конкуренція. У нас спочатку була переважно здорова конкуренція, бо прагнули завдяки участі в проекті скинути зайву вагу. Але кожний хотів здобути перемогу, тому азарт поступово збільшувався з кожним проведеним у таборі, тижнем. Ми розуміли, що треба боротися. Я — людина не конфліктна. Прагнула з усіма потоваришувати, адже моя перемога — схуднути. Звичайно, сварилися між собою. Згодом зрозуміли, що лише разом зможемо досягти успіху.

Я протрималася сім тижнів. Вважаю, що пішла з проекту гідно, адже втратила за останній тиждень три кілограми. Коли ж довелося обирати між мною та Оленою Кузьменко, котра скинула два кілограми, але мала в запасі один бонус, вирішили, що додому повинна поїхати я. У команді врахували, що у мене є квартира, робота, що нічого не заважатиме спортивним тренуванням. Олена ж була не готова повернутися в родину, боялася, що чоловік і діти її не приймуть. Так, це було командне рішення. Без образ.

Щиро раділа тому, що перемогу на проекті здобув Аркадій Василішин, адже з вагою 235 (!) кілограмів, зміг скинути аж 132 зайвих кілограми. Уболівала за нього. Передчувала, що саме Аркадій стане переможцем. Це заслужена перемога найважчої людини за всю історію проекту, котра, маючи велику силу волі, багато працювала над собою.

— А як змінилося ваше життя після участі в проекті?

— Життя змінилося докорінно. Я знову могла ласувати бургерами, солодощами… Але полюбила себе, побачила, що схудла. Тому відмовилася від шкідливої їжі. Завдяки лікарю-дієтологу Світлані Фус навчилася добирати для себе меню. Нині у моєму холодильнику можна побачити лише «здорові» страви та багато зелені. По-друге, відпочивши два дні, записалася у фітнес-клуб. Тренуюся три рази на тиждень. Із лютого також займаюся в секції з боксу. Ходжу в басейн і сауну. Обов’язково буду стрункою.

— Що побажаєте жінкам, котрі у гонитві за схудненням дотримуються різних дієт, вживають пігулки тощо?

— Не раджу ні дієт, ні препаратів. Від дієт, яких дотримувалася, лише набирала вагу. Світлана Фус радить для схуднення розпочати правильно харчуватися. Полюбіть себе не лише такими, якими є, а такими, якими хочете стати. Допомагайте людям радіти, випромінюйте добро. Мрія обов’язково здійсниться.

Джерело: zhytomyrschyna.zt.ua

Всі новини Житомира