Провулок Щасного на малюнку французького архітектора Сестро де Лаутрекена
Малюнок 80-х років XIX століття французького архітектора Сестро де Лаутрекена.
Зліва, огороджена дерев'яним парканом, садиба Щасного. На задньому плані в центрі - Преображенський кафедральний собор, праворуч - Семінарійский костел Іоанна з Дуклі, розповідає житомирський краєзнавець Борис Дубман.
«У XVIII столітті це було закінчення вулиці Глиняної, що мала вихід на Зелену вулицю (тепер - Пушкінська).
На початку XIX століття цю ділянку від Глиняної вулиці від'єднали, назвавши вже не вулицею, а Кривим провулком, а потім - провулком Щасного, оскільки велику садибу тут придбала родина генерала Щасного. Після спорудження на Пушкінській вулиці нового міського театру (1856 р.) провулок Щасного знову з'єднався з вулицею Глиняною, яка була перейменована в Театральну вулицю. У 1979 році цю частину вулиці знову від'єднали від Театральної й з'єднали з частиною вулиці Лазо, що мала вихід на вулицю Велику Чуднівського (тепер - Леха Качинського). У 1992 році, разом з приєднаною частиною вулиці Лазо, отримала назву вулиця Адмірала Щасного. У 2016 році перейменовано на вулицю Дмитра Донцова.
Нині цей колишній провулок Щасного виглядає так (фото з сайту "Яндекс.Карти").