Екзотика посеред міста: Тетяна Ліневич із Житомира вирощує на присадибній ділянці інжирний персик, мигдаль, хурму та бананове дерево

  Ділянка з будинком, де пані Тетяна разом із чоловіком плекають свій райський сад, розташована у приватному секторі на вулиці Бориса Тена, вздовж якої проходять трамвайні колії.
  Минаючи сірі ворота обійстя, нічого особливого не помітиш. Натомість всередині двору вражають квітучий гібіскус, трояндові кущі та висока металева опора, до якої зазвичай кріплять виноград, а у Ліневичів на ній зростає актинідія, - розповідає ukrinform.ua.

  Господарі упродовж року не купують овочів та фруктів, бо вдосталь мають своїх і навчилися правильно їх зберігати. Усе починалося з експериментів, які згодом перетворилися на хобі та основну роботу. У садибі вирощують чимало культур, які більшість людей купують у магазинах чи на ринках або й взагалі про них не чули.

  Як на 6 сотках присадибної ділянки розмістити дивовижний сад, квітник і грядки з городиною, дізнавався кореспондент Укрінформу.

  І САД, І ЛАБОРАТОРІЯ

  Віталій Ліневич екскурсію садом розпочинає з актинідії.

Актинідія
Актинідія

  «Ця культура схожа на ківі, але її плоди гладенькі й трішки менші. Вона походить із Китаю та Южно-Сахалінська. Актинідія дозріває у вересні, приходьте тоді до нас ще, аби все побачити. Вона містить навіть більше вітамінів, аніж ківі, а її особливість у тому, що поки що культура не страждає від хвороб та шкідників», – розповідає господар.

  Далі Віталій Віталійович показує фундук, який росте не кущем, як зазвичай, а високим деревом. Каже, що його прищепили на ведмежому горісі й такий фундук врожайніший та більший за розмірами.

  Чоловік показує лохину, сакури, мушмулу і розкішну ожину під парканом, із незвично великими ягодами.

  «У нас тут не сад, а швидше лабораторія. Ми працюємо не тільки у себе в саду, а й допомагаємо іншим людям. Маю розсадник, щось там схрещую, потім комусь це висаджуємо», – ділиться пан Віталій.

  Розповідає, що попри свої неповні 86 років, допомагає їм і теща: бачу, як жінка порається із сапою на грядці.

  100 КУЛЬТУР НА 6 СОТКАХ ЗЕМЛІ

  До розмови приєднується Тетяна Ліневич і розповідає, з чого все почалося.

  У 2000 році вони з чоловіком забрали її батьків із села до Житомира. На придбаній ділянці площею 10 соток стояв будинок і господарські будівлі, тож для садівництва й городництва залишалося 6 соток.

  «Я садівниця-любителька, а за фахом телеграфіст. У мами в селі був город і трішки садочку, де росли яблуні, груші, сливи. Коли батьки переїхали до міста, я планувала, що мама допомагатиме мені з сином, а сама я піду на роботу. Синові через недугу потрібна спеціальна безбілкова дієта, де основна їжа – це овочі та фрукти. Коли ми придбали цей будиночок, то почали вирощувати картоплю, а у 2002 році я посадила дві яблуньки, черешеньку і сливу. Вони хворіли, а я шукала, чим вилікувати деревця», – пригадує жінка.

  Пошуки порад привели її у Житомирі до спеціалізованих клубів – органічного землеробства та «Садівник». Їх вона відвідувала щотижня, познайомилася там із досвідченими садівниками. Так із кожним роком у садибі почали з’являтися нові культури. А від вирощування картоплі тут відмовилися, бо колорадські жуки та фітофтора від неї шкодять іншим рослинам.

  Зараз у садибі Ліневичів росте близько 100 різних культур. Збільшувати насадження не планують, бо весь простір уже занятий, а от заміну одних рослин на інші не виключають.

  Тетяна Григорівна показує свій виноградник, що тягнеться вздовж усього двору. Починали з чотирьох кущів, а нині тут росте 10 сортів. Садівниця наголошує, що 80% гілок винограду після перших заморозків обрізають, решту пришпилюють до ґрунту, накривають сосновою глицею, а зверху – лінолеумом.

  За її словами, кожна рослина, як і людина, повинна мати імунітет, а для цього потрібен правильний догляд.

  У господі вже кілька років плодоносить хурма, а ще тут чекають на урожай фініків, які тільки нещодавно відцвіли, та мигдалю, що його прищепили на звичайній аличі.

Азіміна
Азіміна

  Ще одна цікава рослина – азіміна, яку називають також банановим деревом, хоч із бананом вона не має нічого спільного. Її плоди великі, а смаком нагадують папаю. Є тут і смачна мушмула американська, в якій відчувається присмак глоду. А сам китайський глід хоч і кислий, але одна його ягода містить денну норму вітаміну С.

Мушмула
Мушмула

  ЗАМІСТЬ КОНСЕРВУВАННЯ – ЗАМОРОЖУВАННЯ ТА ЦУКАТИ

  «Ми нічого не продаємо з того, що вирощуємо, бо в нас велика сім’я. Пригощаємо родичів, знайомих. Хіба що продаємо деякі саджанці. Та й не купуємо жодних овочів і фруктів, навіть огірків та помідорів, доки свої не виростуть. Минулорічні яблука їмо аж до червня, то потрібен період, щоб трішки скучити за новим врожаєм», – каже Тетяна Григорівна.

  Консервацією господарі не займаються. Віддають перевагу заморожуванню та готують цукати з черешень, вишень, слив, персиків, абрикосів, яблук і груш.

  Улюблена культура садівниці – безколючкова ожина, яка не вибаглива у вирощуванні та гарно плодоносить. Жінка розповідає, що ягоди вони заморожують і всю зиму п’ють із ними чай. Збережені при низькій температурі, вони не втрачають своїх властивостей.

  Господиня зазначає, що на сад вплинули цьогорічні погодні аномалії.

  «Зараз усе плодоносить на тиждень-півтора пізніше через несприятливі погодні умови навесні. Коли були заморозки, ми робили задимлення і дощування (полив). У спеку стараємося поливати вранці, а не ввечері», – ділиться вона.

  Нині в саду Лінкевичів пора персиків (першим дав урожай інжирний), ожини, аличі, а далі будуть сливи та груші.

Ірина Чириця, Житомир Фото автора

 Новини Житомира

 

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework