Поромівські цікавинки
За 5 км на південний схід від Хорошева (колишній Володарськ-Волинський), праворуч автодороги Бараші – Топорище, розташоване с. Поромівка.
Сама назва наштовхує на думку, що в цій місцевості розташовувалася переправа через водний об’єкт у вигляді порому. Річка нині тут невеличка, права притока р. Ірші. У давні часи, можливо, була більшою і повноводнішою, а сьогодні ніщо про це вже не нагадує. Можливо, й інший варіант. Місцевість була заболоченою, і у певні пори року місцями була непроїзною. Десь на окремій ділянці шляху могли організувати переправу, щоб пройти топкі місця, або волок. Але це так, припущення.
Що ж до населеного пункту. З літератури дізнаємося, що село давнє, згадується в писемних джерелах у 1650 р. Представити собі, як воно виглядало ми можемо подивившись на план Російської імперії другої половини ХІХ ст. (Рис. 1).
В літературі на жаль дані про виявлені в районі Поромівки пам’ятки давнини або окремі знахідки відсутні. На плані відомого археолога В.Б. Антоновича їх тут не позначено (Рис. 2).
Одного разу я побував у цій місцевості, поспіхом оглянув територію і околиці села і побачив наступне.
В центрі села розташований пам’ятник воїнам-односельчанам. Дізналися, що 238 сельчан брали участь у Другій світовій війні, з них 87 загинули смертю хоробрих, 120 за проявлений героїзм у боротьбі з ненависним ворогом були нагороджені орденами і медалями.
На території кладовища, розташоване на південно-східній околиці села, ліворуч автодороги на Горошки, мені вдалося відшукати два цікавих, як на мій погляд, об’єкта.
Перший – це невеличкий кам’яний хрест. Він стоїть у північно-західній частині кладовища. Виготовлений із крупнозернистого граніту темно-сірого кольору. Поверхня нерівна горбкувата. Орієнтований по лінії північ –південь, що незвично для надмогильних пам’ятників. Чотирикінцевий, горішня частина розширена, рамена короткі. Розміри: висота – 0,36 м, ширина – 0,20 м, товщина – 0,13 м. Перехрестя завдовжки – 0,34 м, завширшки 0,14 – 0,16 м, завтовшки 0,10 – 0,12 м. Написів і зображень на поверхні не спостерігається (Рис. 3, 1).
Другий пам’ятник розташований ближче до паркану у північно-західній частині кладовища. Він більш пізнього походження, виготовлений із габро-лабродориту чорного кольору. Представляє собою обеліск на постаменті з пірамідальною верхівкою. На лицевій поверхні бачимо зображення високого восьмикінцевого хреста на ступінчастій основі, а нижче напис у 5 рядків: “Яковъ Филиповичъ / Бондарь / Жилъ 24 года / Скончался / 11 Март. 1903 г.”. Все нібито звичайно, що тут цікавого, скажете Ви. А у верхній частині постаменту, на тій же стороні, праворуч, напис в один рядок: “Хозяинъ работнику” (Рис. 3, 2). Мабуть старанно працював, що господар в його пам’ять за власний кошт замовив і встановив надмогильний пам’ятник. Напис такого змісту я бачу вперше. А Ви ?
08.08.2020 р.
Старший науковий співробітник
відділу досліджень музею О.О. Тарабукін
Последнее изменение Пятница, 14/08/2020