Пагорб в селі на Житомирщині, де стояв замок київського князя Ярополка Святославовича
У цьому матеріалі ми пропонуємо вам, шановні читачі, поглянути, який вигляд має пагорб, де стояв замок київського князя Ярополка Святославовича. Село Яроповичі, Андрушівський район, Житомирської області.
Яроповичі — село в Україні, в Андрушівському районі Житомирської області. Населення становить 1117 осіб.
Село розташоване у верхів'ї річки Ірпінь (притока Дніпра), за 20 км на північний схід від районного центру, за 6 км від залізничної станції Яроповичі та за 5 км від автомобільного шляху Житомир — Сквира.
Відоме з 1740 року. Старовинне село Яроповичі виникло на місці літописного града Ярополча ХІІІ ст.
Назва села пов'язана з іменем київського князя Ярополка Святославовича, який у 970-х роках збудував біля витоків річки Ірпінь тимчасове польове укріплення. Відомо, що на горі, яка й досі піднімається серед рівнин, стояв красивий і величний замок князя Ярополка. Владика часто сюди повертався з походів, бо дуже любив цю місцевість. Багато походів зробив князь. Чимало воїнів мав у себе в дружині — хоробрих, дужих богатирів. Та найбільше князь любив людей, які приходили до нього з околиць великого замку, тому що мали вони красну вроду і велику силу. Таких князь Ярополк вважав справжніми воїнами. Вони ж, в знак поваги до князя Ярополка, називали себе ярополківцями. А через багато років за горою, що лишилась від замку, виросло велике поселення. Люди дали йому ім'я хоробрих воїнів Ярополка, назвавши Ярополковичі, а згодом трохи змінилась назва населеного пункту і стала Яроповичами.
Раніше село називалось Ярополча, Яроповці, Ярополковиці.
В 1736 році Яроповичі належали Станіславу Тища-Биковському, а через 4 роки були під опікою судді Київського Францішка Нітославського; в другій половині 18 ст. він записав (з 1757 р.) село Ходарківському домініканському монастирю.
В 1855 році в Яроповичах було декілька панів, яким належала певна частина землі цього села, а саме: Тит Карлович Тржецяк (Tytus Trzeciak) мав землі 8068 десятин, кріпаків 507 душ; Ієронім Мікецький відповідно 572 десятини землі, 31 душу кріпаків; Василь Ярмолович — 111 десятин, 17 душ. Три брати Клюковські — 3 десятини, 10 душ.
Село входило до складу Київської губернії, Сквирського повіту. Центр волості. До 1858 року більша частина Яроповичів належала Титу Тржецяку, який у 1859 році продав садибу Сигізмунду Антоновичу Котюшинському. У 1865 році ним було збудовано цукровий завод. Однак скоро Котюшинський збанкрутував, передав і садибу, і завод своїм кредиторам, товариству цукровиків. В роки революції цукровий завод згорів.
В січні 1918 року встановлена Радянська влада. Комсомольський осередок у селі виник 1921 року. Перше колективне господарство — ТСОЗ організовано восени 1927 року.
На території села була розміщена центральна садиба колгоспу ім. Я. М. Свердлова, за яким було закріплено 4031,8 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 3362,9 га орної землі. Провідними сільськогосподарськими культурами були пшениця, ячмінь, цукрові буряки, кормові культури. Було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. В господарстві також були млин, механічна і деревообробна майстерні, пилорама. В селі знаходився відділок Андрушівського бурякорадгоспу.
У Другій світовій війні взяло участь 405 жителів села, з них 190 — загинуло, 202 — нагороджено орденами й медалями.
Текст: за матеріалами "ВікіпедіЯ"