Словечансько-Овруцький кряж — справжній концентрат дивовижностей. ФОТО

   Світлини в мережі Фейсбук опублікував Іван Хом’як, доцент, кандидат біологічних наук кафедри екології, природокористування та біології людини в ЖДУ ім. Івана Франка.

 

  «Словечансько-Овруцький кряж  справжній концентрат дивовижностей. І, насамперед, дивовижностей геологічних. За століття від його офіційного відкриття геологи немало поламали списів в суперечках навколо того, що тут було знайдено. Був момент, коли навіть фундаментальні теорії ледь не розвалилися.

kd170718010 1

   Окрім див геолого-теоретичних і геолого-історичних є ще й геолого-естетичні. Найбільшого естетичне задоволення отримуєш на території кряжу, коли милуєшся виходами рожевих овруцьких кварцитів. Ніжні кольори, гладка текстура, легенький відблиск, здавалося б найперспективніший декоративний камінь, який мав би легко витіснити усі ці граніти, габро і лабродорити. Однак твердість топазу (7 балів за шкалою Мооса) не дозволяє його обробляти стандартним способом. За роки досліджень кряжу, вдалося трохи навчитися відрізняти з якого району добуто кварцит. На заході він часто має кварцові прожилки і легку "мармурову" структуру та інколи колеться на плити з хвилястою поверхнею (рожевий кварцит це закам'янілі 200 млн років тому піщані пляжі). В центрі (Велідники) він ніжно рожевий і гладенький на сколі — саме звідси його возили на Київ (є знахідка на Норині залишків човна Х століття). Східний кварцит, в місці його теперішнього видобутку, має легкий фіолетуватий відтінок.

kd170718010 2

  Проблеми в обробці не зупиняли людей у давнину від використання кварциту. Стародавні жертовники виготовляли із кварцитних плит. Також автентичні поховання покривалися ними, подібно до передньоазійської традиції. Чому я наголошую про автентичність? Тому що південна та східна частина кряжу піддалася культурному впливу племен катакомбної культури, які робили грандіозні курганні поховання, але не вкривали їх камінними плитами, як в Городецькому городищі. Вже в християнську добу традиція використання рожевого кварциту в культових спорудах поширилася Київською Руссю. Ви зустрічаєте їх біля підніжжя Софії Київської, в розкопках біля Десятинної церкви та княжого граду й інкрустованим в Василівський собор. На кряжі майстри кололи камінь відносно рівними плитами і човнами доставляли його в Київ. Певний час ці копальні разом із пірофілітовими, називали "Володимирові копальні". Більш за все це була частина материнського спадку князя Володимира.

kd170718010 3

    Сьогодні кварцит мало використовують за його древнім призначенням. Останні майстри, яких я знав, відійшли від справ ще на початку 80-их. Дуже дивні були діди...

    Хочете почути докладну розповідь про усе це, доторкнутися власними руками до історії, якій більше 6 тисяч років? Приєднуйтеся до нашої поїздки на ці вихідні

http://dobre.club/turi/turi-vihidnogo-dnya/legendy-noru/», — зазначає автор допису.

kd170718010 5
kd170718010 6
kd170718010 7
kd170718010 8
kd170718010 9
kd170718010 10
kd170718010 11
kd170718010 12
kd170718010 13
kd170718010 14
kd170718010 15
kd170718010 16
kd170718010 17
Фото: Іван Хом’як, Фейсбук 

 
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework