Археолог Андрій Петраускас: В Україні не дивина, коли пам’ятки, які знаходяться на земельних ділянках, можна таранити бульдозером, а жалітися до суду – немає сенсу

Археолог Андрій Петраускас: В Україні не дивина, коли пам’ятки, які знаходяться на земельних ділянках, можна таранити бульдозером, а жалітися до суду – немає сенсу

  Як часто в Україні археологи знаходять справжні скарби, чи лишається щось дійсно варте уваги після «чорних археологів», що саме нещодавно знайшли на Житомирщині і наскільки цінною є ця знахідка в інтерв’ю УНІАН розповів керівник Житомирської археологічної експедиції Андрій Петраускас.

  В українській землі є не тільки скарби на кшталт покладів нафти чи рідкісних мінералів. Археологи досі знаходять унікальні об’єкти. Так, у селищі Городниця на Житомирщині наприкінці серпня виявили скарб національного значення 32 монети часів Київської Русі. Знахідка була перевезена під посиленою охороною до Житомирського краєзнавчого музею на тимчасове зберігання.

  А за декілька днів після знайдених монет археологи виявили ще й об’єкт площею близько гектара з п’ятиметровими укріпленнями – досі невідоме городище часів Київської Русі. Працівники Інституту історії України НАНУ, які виїхали у розвідку, переконані, що це щасливий випадок, адже зараз такі знахідки – надзвичайна рідкість.

  Наскільки цінною є такі знахідки, як часто в Україні виявляються такі об’єкти, скільки коштуватимуть розкопки, чи загрожують городищу «чорні археологи» і як можна запобігти грабунку УНІАН розпитав старшого наукового співробітника відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України, керівника Житомирської археологічної експедиції Андрія Петраускаса.

  Коли кажуть скарб або невідоме городище з оборонними спорудами і валом «часів Київської Русі», доволі важко точно уявити, наскільки древні ці скарби та укріплення. Чи переглядали ви літописи в пошуках історії селища?

  З літописними матеріалами ще не працювали, бо тільки повернулися з городища. Насправді ця пам’ятка мала там бути, її довго шукали. Адже сам топонім Городниці передбачає наявність укріплень давньоруського часу. Така топоніміка передбачає досить старе укріплення. Нарешті, ми його знайшли.

  Стосовно археологічних обстежень, пам’ятка має візуальні, добре зафіксовані рештки земляних укріплень, зафіксований чітко дитинець (центральна укріплена частина в місті на Русі, – УНІАН), напільний вал. Зараз, начебто, краєзнавцям вдалось знайти фотографії, коли цей вал з напільного до городища боку ще був незруйнований. Сподіваюся, днями ми його побачимо.

  Є додаткове укріплення із західного боку, там подвійна лінія ескарпу (крутий обрив), є ще зовнішній вал і рів, які по контуру додатково обмежують дитинець. Можливо, там є ще додаткові укріплення, але потрібно чекати, поки впаде листя. Зараз важко візуально там все оглянути і побачити.

Вид на річку Случ з окольного міста на території городища / Фото Андрія Петраускаса

  Городище знаходиться на крутому схилі, поруч з річкою, берег - кам'янистий, чи вдасться повною мірою дослідити тамтешній культурний шар?

  Вдасться! Це городище належить до типу класичних мисових городищ. Це край мису, який відрізняється від напільної частини валу, тож тут має бути додаткове укріплення у вигляді ескарпів та додаткового валу й рову. Культурне нашарування давньоруського часу там представлене повною мірою: є матеріали 9-10 століть, навіть фрагменти, профілюючі частини посудин, які, попередньо, можна датувати й 8-м сторіччям.

  Також на цьому місці дуже потужний шар 12-13 століть. Після того, як тут сформувався замок, він дав надпотужні культурні нашарування 17-18 століть - представлені фрагменти кераміки, кахлі, скляний посуд, монетні знахідки.

  Аби такі знахідки на квадратний метр утворилися, потрібно, щоб був інтенсивний ритм життя на цій ділянці.

  Яка вірогідність того, що буде знайдене дійсно велике місто?

  Цей об’єкт - тільки укріплення, до нього мав ще примикати посад, або так зване окольне місто, яке не укріплене і рештки якого ми змогли простежити за підйомним матеріалом по острівцю, який тягнеться аж до православного монастиря (у селищі Городниця, – УНІАН). Цей довжелезний мис весь зайнятий матеріалом. Але є проблема: більша частина цієї поверхні сильно забудована, тому важкодоступна для обстеження. Втім, ще під час обстеження цієї пам’ятки у 1968 році, краєзнавці зафіксували там дуже виразні речі, які датуються давньоруським часом – це брязкальця.

Територія оборонних укріплень давньоруського городища в Городниці / Фото Андрія Петраускаса

  Яка методика дослідження городища?

  Роботи, які проводились під час останнього виїзду, мали розвідковий характер. Це обстеження візуальних зон, ґрунту, підйомного матеріалу. Зачистки поверхонь, закладання шурфів ми цього разу не робили, тому що городище дуже специфічне. З одного боку – це житлова забудова, під землею можуть бути комунікації, кабелі зв’язку, труби з газом, водою. Тож ці поточні роботи потрібно узгоджувати з місцевою адміністрацією, яка знає сітку комунікацій. А з іншого боку – центральна частина дитинця зайнята меморіальним комплексом загиблим у Другій світовій війні. Тобто, є певні обмеження.

  Ми будемо готувати «шаховку» та розкопку на цій пам’ятці, але для цього потрібно замовлення дозвільних документів і проведення етапу узгодження з місцевою громадою: де саме ми можемо проводити роботи, а де – ні. Це все-таки не чисте поле, в якому ми нічим не обмежені. Це міська територія, на якій є свої нюанси.

  В яку суму оцінюється наукове дослідження?

 Організація, яка проводить топозйомку, сказала, що зможе зробити фотограмметрію - дуже гарне та детальне планування місцевості - сучасною технікою. Вона (організація, – УНІАН) визначилася із сумою і ми будемо розпочинати пошуки коштів для того, аби зробити детальний план місцевості.

  Аби зробити 3D-модель цього городища, на топозйомку потрібно, приблизно, 30 тисяч гривень.

  Сподіваюсь, що найближчим часом ця перлина в парку селища Городниці, на території якого знаходиться городище, буде дуже гарно представлена. Турист буде приїжджати та бачитиме 3D-модель і розумітиме, де він знаходиться.

  Після зйомки будемо вибирати місце, де будуть проводитись земляні роботи, будуть закладатися шурфи, буде все узгоджуватися з громадою, і тоді від цього формуватиметься вартість робіт. Зазначу, що вона має прив’язку до площі, місця розташування, потужності культурного шару.

  Скільки часу потрібно чекати на фотограмметрію, і скільки потрібно коштів на майбутні розкопки?

  Як я вже казав, городище розташоване на території парку. Тільки після того, як буде зроблена фотограмметрія, ми йтимемо до керівництва селища. Воно, своєю чергою, звертатиметься до громади, аби погодити такі моменти як закладання шурфів та проведення розкопок. Поки все це не буде погоджено, ми не можемо сказати, яку площу можна відкрити. Адже мова йде не лише про парк, мова йде й про територію меморіального комплексу. Вже потім ми знатимемо, скільки нам потрібно людей, лопат, і яку площу ми зможемо відкрити.

Територія оборонних укріплень давньоруського городища в Городниці / Фото Андрія Петраускаса

  А зйомку, я сподіваюся, нам зроблять протягом місяця. Думаю, що до нового року ми її матимемо. Можливо, тоді, якщо можна буде, почнемо земляні роботи.

  Повторюсь, саме від площі і місця, де будуть закладатися шурфи, від потужності культурного шару, обраховуватимуться кошти. Наше завдання – витягнути з кожного матеріалу максимально повну інформацію. Знахідки потрібно буде віддавати на аналізи. Адже більша частина роботи – це не тільки польова праця, а й підготовка наукового звіту.

  А хто буде охороняти знайдений історичний об'єкт зараз та потім?

  Ми робили розвідки в межах всього селища. Чесно, з охороною тут не дуже. Наприклад, ліс весь у ямах, там скрізь справлялися шукачі скарбів. Наразі це величезна проблема, і, я сподіваюсь, що така «доля» городище мине.

  На місце знахідки приїжджали представники Новоград-Волинської міської ради, кажуть, що значною мірою охорона буде залежати від позиції громади: чи вони сприймуть городище як свою історичну спадщину, чи вони це вважатимуть якоюсь ділянкою невизначеного статусу.

  На сьогодні там стоїть вежа мобільного зв’язку, на верхній частині якої знаходиться камера, яка має 360 градусів огляду й охоплює всю найближчу округу. Можливо, вона також буде фіксувати події, які будуть відбуватися на території городища. Але, значною мірою, я так розумію, що все буде залежати від позиції громади.

  Поки що археологи були в селищі, обстежили місцеві кладовища в пошуках курганних насипів. Значна частина цих кладовищ розкопана грабіжниками. Тобто, навіть поховальні плити, хрести не можуть зупинити людей. Не гребують нічим! Тож грабіжницький варіант, тим більше після розголосу, на городищі можливий. Але я сподіваюсь, що громада зможе знайти якийсь ресурс, аби це зупинити. Адже городище знаходиться поруч з житловою зоною.

Експедиція археологів в городищі / Фото Андрія Петраускаса

  Яку культурну цінність несуть вже знайдені артефакти?

  Сам парк розташований в цікавому природному оточенні, має розкішний вид на заплави річки Случ. Кажуть, що в найкращі часи з цього місця було видно Губківський замок (знаходиться в Рівненській області). Зараз це неможливо, бо там чагарники.

  Втім, місце має туристичний потенціал. Декілька останніх років набуває популярності такий туристичний маршрут як «Древлянські гради», будемо сподіватися, що це місце стане ще одним діамантом цього маршруту.

  Наскільки віднайдене городище часів Київської Русі важливе для нашої науки?

  Найближча перспектива – це розуміння поселенського контексту, соціально-політичного, тогочасного, в якому був захований «городницький» скарб. До речі, його на сьогодні можна вважати абсолютно окремою пам’яткою, адже він був захований не в полі, не у вакуумі, а на торговому шляху між Городницею та Звягелем (стара назва міста Новограда-Волинського, – УНІАН). Зауважу, що 11 сторіччя – це період занепаду древлянських міст. Але ж торгові шляхи, які були тоді налаштовані, працюють і зараз!

  Як давно на території України знаходили такі великі вали та що з ними сталося?

  Вони знаходяться, але це вже рідкість. Це вже не 19 сторіччя, коли виявлялись нові й нові. На сьогодні знайти пам’ятку, яка має площу близько гектара, яка має вали по п’ять метрів – унікальний випадок. З часом такі знахідки будуть все більшою рідкістю.

  Ви очолювали не одну археологічну експедицію на Житомирщині. Можете перерахувати, що було втрачено по інших історичних об'єктах через недостатнє фінансування, або ж «чорних археологів»?

  Можна тільки поплакатись, бо тільки за цей рік пішло два скарби. Я не хочу говорити, про які саме скарби мова, але це страшна втрата! Щодо причин, наприклад, банальна відсутність бензину, аби просто виїхати на місце. На жаль, інститут не має мобільного ресурсу, аби оперативно закривати такі питання.

За словами науковця, з часом такі знахідки будуть все більшою рідкістю / Фото Андрій Петраускас

  Який метод дослідження використовують в аналогічних випадках в європейських країнах? До чого Україні варто рухатися?

  Найперше, в Європі є ресурси, якими можуть оперувати охоронні служби, служби, які проводять обстеження. З нашими навіть рівняти не можна.

  Але найважливіше – у нас не працює законодавча база охорони пам’яток. У нас є Закон «Про охорону пам’яток», але він просто не діє! Тому в Україні не дивина, коли пам’ятки, які знаходяться на земельних ділянках, можна таранити бульдозером, а жалітися до суду – немає сенсу. Це системна проблема, на жаль.

  Розкажіть, будь ласка, чи є в археологів якісь професійні традиції й забобони?

  У кожній експедиції є свої традиції. Під час виїзду, розкопок, завершення робіт на пам’ятці. Із забобонів: якщо ви виїжджаєте і взяли велику кількість пакувального матеріалу для індивідуальних знахідок, це діє як парасолька, яку ви взяли і, значить, дощу не буде.

  З мого досвіду, це перший випадок, коли виїхали досліджувати об’єкт (в Городниці), і весь пакувальний матеріал закінчився. Я й не думав його брати, бо неможливо виїхати на другий день знахідки й одразу щось зафіксувати. Тож наші знахідки – дуже приємний випадок.

Марина Чорноштан, unian.ua

 Новини Житомира

 



Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework