Як кримські акації врятували інститут?

  Після війни 1946 року військовий інститут було передислоковано із Уфи в Житомир. Теперішня територія навчального закладу була в ненайкращому стані.

   Багато будинків були пошкоджені або зруйновані, здебільшого без вікон. Великою проблемою було те, що на території не було зелених насаджень: ні дерев, ні кущів, ні трави. Сипучі піски засипали казарми і навчальні корпуси до вікон першого поверху. Це створювало багато проблем, важко було навіть пересуватися територією. Єдиною дорогою була алея від першого КПП до управління, вимощена цеглою, поставленою "ялиночкою", - розповідають у Житомирському військовому інституті. 

  Щоб якось боротися з цим явищем, потрібно було висаджувати дерева, які б росли на піску. Вихід було знайдено. У ті роки курсанти їздили на стрільби із зенітних гармат на полігон, який розташований був біля Євпаторії в с. Молочне. На зворотньому шляху в ешелон, який віз зенітні гармати та особовий склад, на відкриті платформи завантажили саджанці акації, яка в надлишку росла в кримському степу. Вони гарно прижились на території нашого інституту і зовсім скоро проблему з пісками вдалось вирішити. Так кримська акація врятувала інститут від сипучих пісків. Вона і до сьогодні росте на території ЖВІ.

104412747 2596968810570636 4215443344947104083 o

104341888 2596969000570617 8118047700969248558 o

104088365 2596968667237317 1609210787488638935 o

  (Із спогадів ветерана інституту Володимира Дурноп'янова)

Новини Житомира

 

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework