«Для мене тема усиновлення – це не табу, це привід для гордості. Адже мої батьки дали мені щасливий квиток у життя», – починає свою розповідь Ірина Левандовська.

  Ірина розповіла, що життя склалося так, що за два роки вона втратила своїх батьків. Різні хвороби забрали найрідніших людей. І лише після втрати своїх батьків дівчина дізналася, що колись була усиновлена. Вона перебирала вдома фотографії та документи, хотіла зробити на згадку сімейний фотоальбом і знайшла інформацію про своє усиновлення.

  «Батьки мені не сказали, хоча у мене з мамою були дуже близькі стосунки. Вона для мене взірець того, як потрібно йти по життю, як ставитися до людей. Ми з нею навіть зовні дуже схожі. Нам завжди про це казали оточуючі», – зазначає дівчина.

  Ірина Левандовська навчалася і в Україні, і за кордоном. Здобула гарну освіту завдяки своїй старанності, адже навчалася безкоштовно. За її словами, отримання вищої освіти та взагалі відповідальне ставлення до навчання – це її фідбек для батьків, які намагалися все життя дати їй тільки найкраще.

  «Усвідомлюєш багато речей, які змінити вже не можна. Нам здається, що все зможемо. Проте без батьків, знань, виховання, я не була б такою, якою я є», – наголошує дівчина.

  Кожна дитина заслуговує мати родину, усиновлення – це шанс для батьків та дитини стати справжньою сім’єю та бути щасливими.

Прес-служба ОДА

Новини Житомира