«Перетнули лінію залізниці за Мирполем та знайшли ДОТ №215. Він був на відомих німецьких знімках і ми його прив'язали точно! Біля нього був будиночок. Зараз вже його нема звісно, а споруда підірвана.

  Далі дорога пішла через ліс, тут ми ще 2 споруди знайшли та сфотографували - №212 і 289. Вони теж розбиті. Але 289 мав сліди влучань від німецьких кулеметів. Видно, що споруда трохи повоювала.

  Вийшовши з лісу, набрали водички в колодязі. Тут він прямо на березі річки Случ. Ну а назва села Колодяжне таки відповідає дійсності.

  Місця тут неймовірної краси. Це треба бачити. День вже йшов до свого завершення. Нам потрібно було дійти до кінця села, аби знайти місце під табір. Нічого кращого, чим стати біля 214 напівкапоніра ми не знайшли. Місце нам знайоме. Тут ми вже два рази були.

  Сам ОПК має цікаву історію бойового застосування, яку ми про нього в свій час довідались. І ми цю історію виклали в книзі. Вона вже, до речі, надрукована та чекає на своїх читачів. Так що звертайтесь, книга вас просто вразить.

  А ми облаштували свої намети та, приготувавши вечерю, смачно поїли. Останній вечір експедиції минув у нас дуже коротко».

Alex Welt, Фейсбук-спільнота "місто Баранівка"

Новини Житомира