26 квітня 1986 року сталася трагедія на Чорнобильській АЕС, яка стала вироком для Прип'яті, перетворивши її в місто-привид. Донині про зону відчуження ходять найрізноманітніші чутки: про двоголових мутантів, неймовірно високий рівень радіації і, як наслідок, необхідність спалити свій одяг після відвідування екскурсії, - пише ukranews.com. 

  Насправді маршрут, по якому водять екскурсії – лише мала частина всієї зони, найчастіше "чиста" і відносно безпечна. Існує дві зони – тридцяти- і десятикілометрова. Цікаво, що у тридцятикілометровій сьогодні продовжують жити люди: працівники АЕС, гіди і так звані "самосели". Однак, навіть для них існують правила перебування в зоні. Працівникам не можна знаходиться на території занадто довго, з цієї причини всі роботи ведуться вахтенным методом. Живуть "місцеві" у спеціальних гуртожитках без сімей, бо дітям молодше 18 років через КПП "Дитятки" проїзд заборонений.

  Візуально Чорнобиль більше схожий на природний заповідник, ніж на небезпечну територію: соковита зелень, спів птахів і навіть всюдисущий пух тополі, що білим травневих снігом лягає на землю. Наскільки цей пух, який подорожує по повітрю, потім потрапляє на землю, а потім знову може злетіти, підвищує небезпеку потрапляння радиоктивных частинок на людину – невідомо. Проте, за можливості, варто уникати його потрапляння на відкриті ділянки шкіри.

 Як сьогодні виглядає покинуте місто показав  житомирянин Сергій Дехтяренко.

Новини Житомира