Про це розповідає Sport Arena.

  У першій реальності – футбольна команда Полісся в красивій новій формі з десятком новачків. Вона бадьоро пройшла вже два раунду Кубка, вибивши відмінних, до речі, суперників – друголігову Чайку і першолігову Оболонь, вона в чемпіонаті показує клас гри на рівні старожилів – тому що набрала чотири очки в двох матчах (нічия з Вересом і перемога над Кристалом). Підопічні Сергія Шищенка демонструють такі результати, що гарячим головам впору записувати їх в фаворити сезону, а навіть тим, хто об’єктивніше оцінює реальність, не можна не віддати належне такому вдалому старту.

  Але є й інша реальність. Про неї місцеві ЗМІ трубили давно, але зараз, здається, вона дійшла до точки кипіння.

  «З бази нас раз за разом виганяють, зараз продовжили договір до грудня. У грудні знову підніметься питання, що бази немає. Стадіону немає, фінансування обласного немає … У нас 25 футболістів заповнено. Якщо хтось буде залишати команду з якихось причин, тоді будемо розглядати питання про якесь посилення. Якщо у нас буде можливість когось підписати, людина, яка дійсно може стати суперпідсиленням, можливо, будемо розглядати. На сьогоднішній день команда укомплектована повністю. Конкретних цілей немає, тому що для цілей повинно бути відповідне забезпечення: фінансове та інфраструктура. А якщо на сьогоднішній день ми граємо на стадіоні імені Баннікова [в Києві], і, швидше за все, до кінця року і першу частину сезону проведемо там?», – цитує zhitomir-online.com директора ФК Полісся Володимира Загурського.

  Те, що Полісся наближається до катастрофи, тим більше дивно, якщо врахувати, що у команди повинен мав з’явитися могутній спонсор. Новий інвестор навіть безпосередньо вплинув на розвиток футбольного клубу, тому що, цитуємо наше літнє інтерв’ю з Загурський, «був аналіз, попередній перегляд гри. Люди звернули увагу, що малюнок гри, який був притаманний минулому сезоні Поліссю, має змінитися в бік атакуючого футболу з високим пресингом. Якщо будуть гравці підходити під ці вимоги – вони залишаться, якщо ні – значить, будуть шукати собі новий клуб». У підсумку саме з ініціативи інвестора відбулася зміна головного тренера.

  Про спонсора клубу довго не оголошувалося. Чутки пророкували в нові інвестори мережу супермаркетів АТБ – і, як це часто буває, немає диму без вогню. У підсумку на презентації нової форми стало ясно, що на футболках – логотип компанії BGV Group. Її назва – від ініціалів Буткевич Геннадій Владиславович. Це співвласник компанії АТБ-Маркет і ряду інших компаній. Не тільки великий бізнесмен, але й зацікавлений в спорті людина. За даними відкритих джерел, в корпорацію АТБ входить спортклуб Схід міста Дніпро, а сам Буткевич є ініціатором тенісного турніру Dnepr open, який багато років проводився в місті в день його народження. Футбол може стати логічним продовженням ланцюжка.

  При цьому BGV Group – як би сайд-проект самого Буткевича. Компанія покликана займатися корисними копалинами, мінеральними ресурсами. Бути може, її просування саме на Житомирщині пов’язано з бажанням розвинути новий вектор бізнесу. Якщо так, титульне спонсорство Полісся – цілком логічний крок. Ось тільки поки це виглядає не стільки як співпраця, скільки як намітки можливого співробітництва. Логотип BGV Group – на футболках, але не на офіційному сайті клубу. На презентації нової форми були мер, директор клубу, тренери з командою, але не особисто сам Буткевич.

  І, звичайно ж, ми розуміємо – якби співробітництво з настільки могутньою компанією вийшло на планові обсяги, ми б не говорили зараз про таких ось проблеми: «18 грудня губернатор обіцяв на камеру, що буде дофінансована команда і в цьому році отримає фінансову підтримку з обласного бюджету в розмірі 4,8 мільйона. Далі 1,3 мільйона, обіцяли клятвено, що ще 3,5 мільйона дофінансують, листи пишемо, звертаємося, намагаємося спілкуватися відповідно до того, на який контакт йде обласна влада. Але зараз недофінансування до кінця сезону 3,5 мільйона як було, так і є. Зарплати фактично залишилося до кінця цього місяця» (знову цитуємо Загурського по тому ж джерелу).

  Дуже, дуже шкода, що ситуація складається саме так. Всі ми мріємо про футбольний феномен, і як би навіть є якісь намітки – ось у Рівному ажіотаж був настільки великий, що на окремі матчі Вереса публіки приходило більше, ніж можна було продавати квитки. Але чим закінчилося? Інфраструктуру відкладали на післязавтра, тим часом зібрали іногородніх гравців і екстерном вийшли в УПЛ, щоб в результаті розділитися з ПФК Львів і спікірувати назад у Другу лігу. І добре ще, що так! Могло бути й гірше! Але колишнього ажіотажу в Млинові не досягти, а в Рівному, схоже, скоро будуть розвивати новий вид туризму – показувати гостям міста руїни «античного споруди – рівненського Колізею». Верес ж залишається футбольним мандрівником, який домашні матчі проводив вже в Рівному, Вараші, Березному, Львові, але не в рідному місті.

  Щось схоже відбувається в Житомирі. Центральний стадіон – довгобуд, який ризикує перейти в «Вічнобуд». Стадіон «Спартак» непоганий – компактний, затишний, реалістична місткість, але – штучне поле. З синтетичним газоном у нас грає тільки Кремень, недавно перестелити свій «ковролін», Полісся ж встигло поїздити в Новоград, Коростень, Київ. А місцеві вболівальники сумують без футболу – говоримо це не голослівно, а згадуючи той прекрасний ажіотаж, який був під час вшанування команди. Бути може, це було найбільш відвідуваний розважальний вуличний захід міста. Але людей позбавляють такої радості – і задовго до коронавирусу теж.

  Зараз дуже хороший час, щоб відкласти будь-яку справу в «довгий ящик» – COVID-19 розв’язав руки місцевим чиновникам. Як би ось так, жартами, не залишилася знову Житомирська область без футболу … Загурський б’є на сполох в надії, що клуб вистоїть. Але щось не чуємо ми реакції місцевої влади, так само як і місцевого бізнесу, де є відразу кілька брендів з умовних ТОП-100 в Україні…

 Новини Житомира