Після 40 все лише починається: Як затятий житомирський бігун почав худнути і докорінно змінив своє життя

  У спільноті житомирських бігунів багато хто знає Юрія Мілованова. Він хоча й аматор, але вже має неабиякі спортивні досягнення. На рахунку бігуна декілька марафонів та навіть ультрамарафон. Понад 20 років чоловік працює провідним інженером на житомирському телеканалі UA: Житомир.

   Регулярно займатися фізкультурою, як називає це сам Юрій, він почав вже після 40 років. Все почалося з доволі звичної справи — скинути зайву вагу, а переросло в заняття, яке наразі приносить величезне задоволення.

kd25101909 13 min

  Тепер же Юрій Мілованов ще й плаванням займається, мріє взяти участь в одному з найпрестижніших змагань з триатлону, а також в шести найвідоміших марафонах світу. Та й це ще не все. Світлини із забігів цього затятого спортсмена-аматора щоразу вподобують чималенько людей. Та й читачі news.dks.com.ua вже неодноразово бачили роботи Юрія, бо їх ми частенько розміщаємо на сторінках нашого сайту.

  Отож, як бачимо, причин, аби з'явилося інтерв'ю з Юрієм Міловановим більше, аніж достатньо. Ми просто не змогли не скористатися нагодою, аби за філіжаночкою ароматної кави не поспілкуватися з такою цікавою особистістю. 

  Куди може привести цілком зрозуміле бажання скинути зайву вагу

  — Спортом я займався ще з дитинства, власне, як і більшість хлопчаків — грав у футбол. Відвідував змалку й різні спортивні секції. Спробував себе в різних видах спорту. Переважно це все ж таки був футбол. З віком якось закинув постійні заняття спортом через різні обставини: робота, зокрема, різні будівництва, поява родини, що, в свою чергу, додає ще більше відповідальності та обов'язків.

  Були гроші в достатній кількості, добре заробляв. Дуже любив смачненько поїсти, не слідкував належним чином за фігурою. Так сталося, що свою вагу я довів до позначки 115 кілограм. Навіть маленька тоді ще донечка говорила мені: "Татусю, ти - кабанчик". Та ось років, мабуть, з 5 тому, я лежав на дивані, і обдумував ідею, що потрібно нарешті почати скидати вагу. Не знаю навіть чому, але свій вибір зупинив саме на занятті бігом. На той момент мені вже було 42 роки. Існує думка, така собі тенденція, що кожні років 7 людина хоче щось змінити в своєму житті. А у мене шлях до змін розпочався, як я зазначив, вже у доволі зрілому віці.

  Була, щоправда, ще й історія зі специфічним клубом. Одного разу я відвідав відповідний заклад. А там дівчата-танцівниці, звісно ж, з гарними, підтягнутими фігурами. З однією з таких красунь ми стояли поряд, тоді я поглянув у дзеркало і почав порівнювати ці два відображення. Мені одразу стало не пособі з такою дівчиною, що має гарну, спортивну статуру. В такий момент я одразу ж подумав про свою фігуру, своє здоров'я та зрозумів, що варто щось змінювати у власному житті. Відтоді почав трішки бігати.

  Одного разу прийшов у пуховику на стадіон, аби вкотре позайматися спортом. Пробіг коло, десь метрів 400. Одразу спітнів, став дуже мокрим. Далі задишка, ще й швидко втомився. Принагідно зазначу, що невірно тепло одягатися, коли займаєтеся спортом, бігаєте, оскільки це міф, що так ти швидко схуднеш. То просто виходить зайва волога, вода з організму, запас якої варто поповнювати, що аж ніяк не впливає на зниження ваги. Різниця в температури, під час тренування, має становити десь градусів 10. Тобто, наприклад, якщо на вулиці +10°, то одягнутися варто під 20°. Тоді й буде необхідна різниця в градусах. Інакше ти бігтимеш, нагрієшся, почне виділятися тепло в організмі, оскільки ж природно, що відбуваються різні процеси під час занять спортом, чи ж то просто фізичних навантажень.   

  Додам також, що під час тренувань на вас має бути правильний одяг. Якщо, приміром, ви бігаєте в одязі з  котону, то на ньому ж лишається піт. А в зимовий час взагалі ж нижча температура, можна й переохолодитися. Потрібно надягати синтетичні речі, які не будуть накопичувати вологу. Одяг має бути, звичайно ж, зручним, аби комфортніше було фінішувати. Краще на старті трішки померзнути, але всю дистанцію пробігти без проблем, на фініші вже достатньо розігрівшись. Але й не забувати розігрітися перед стартом, щоб не отримати травм.

  Взагалі ж я більше називаю своє захоплення бігом — фізичною культурою. Я — аматор, так як і більшість людей з нашої невеличкої спортивної спільноти, про яку я ще розповім. Повертаючись до того, з чого у мене все почалося, додам, що поступово,після занять спортом, я вже почав помічати певні результати: зміни на краще у фігурі, вага почала значно знижуватися (наразі скинув 25 кг). Це не могло не радувати. Але головне — усвідомити важливу річ: робити щось варто не для когось, а для себе, в першу чергу, для свого здоров'я, наприклад, як у мене трапилося з бігом.kd25101909 1 min

   У нас, у бігунів, показати свій новий забіг, зокрема й у соціальній мережі, виставивши фото, — звична річ. Не показав, що пробіг — вважай і не було забігу (ред. посміхається). Нехай звучить жартівливо, але зрештою надзвичайно важливо показувати іншим свій спортивний результат, тим самим мотивувати когось на заняття спорту, чи ж пропагувати здоровий спосіб життя.

  Є в соціальних мережах і всеукраїнська спільнота з бігу #Побігли. Маємо також і спільноту свого маленького бігового гуртка, який налічує людей з 15, в основному. Цікаво спостерігати за подіями в цих спільнотах: хтось, приміром, біжить великі дистанції, а для когось значною дистанцією, яку подолав бігун, є 1‒2 кілометри. Цим теж варто пишатися! Для аматорів є дуже гарним прикладом бігуни, які вже значно вправніші. Це, безумовно, мотивує, спонукає й собі розвиватися, рухатися вперед, ще більше тренуватися. На мою думку, варто все ж показувати свою діяльність. Цілком можливо, що для когось ми можемо стати гарним прикладом.  kd25101909 2 min

  Тренінг з особистісного росту

  — Зауважу, що ми нашою невеличкою спортивною спільнотою не просто бігаємо, а й показуємо красу місць, в яких буваємо.

  (ред. Багато хто в соціальних мережах вже не уявляє стрічку новин Фейсбук без світлин Юрія Мілованова з різних мальовничих куточків, переважно Житомирського району, хоча й не тільки).

  — Одного разу я взяв участь в міжнародному тренінгу з особистісного росту. Це був Чемпіонат Світу з Ефективності. То зовсім не тренінг, до якого звикли більшість людей. Нас було 400 учасників. Варто було не лише виконувати якісь завдання, а ще й змагатися! По всьому світу в онлайні ми тримали зв'язок, існувала й окрема турнірна таблиця. Впродовж місяця нам щодня давали завдання, які обов'язково потрібно було виконати. В межах цього тренінгу варто було вставати о 6:00 ранку, сфотографувати себе "гарного не нафарбованого" (ред. жартує), потім була якась фізична активність, зарядка. А основним було одне завдання на вихід із зони комфорту, яке ми повинні були виконати упродовж доби. І так протягом цілого місяця. Зауважу, що до того часу я взагалі не викладав свої світлини в соціальних мережах, соромився, чесно кажучи. Більше того, навіть лайки ставити трохи соромився. Але як раз такі "установки", що потрібно було робити селфі щоранку, і почали змінювати ту боязкість стосовно соціальних мереж, яка в мені була присутня до онлайн-тренінгу. В ньому, я до речі, посів 25 місце з тих 400 учасників. Там брали участь і люди з Америки, Німеччини, країн Прибалтики. То був неймовірно цікавий, цінний досвід. Про кожен із днів тренінгу можна розповідати окремі, захоплюючі історії.kd25101909 3 min

  Від злетів — до падінь. Перший напівмарафон

  За декілька останніх років я докорінно змінив свій спосіб життя. Зокрема, бігаю, став ще й плаванням займатися. Маю у своїх здобутках вже 4 марафони (по 42 кілометри), один ультрамарафон (50 кілометрів). Є в Житомирі людина, яка мене сильно мотивує — Михайло Дверник. Я з ним зустрічався ранками, запитував поради, цікавився, як саме бігає конкретно він. Михайло ж розповідав, що за його плечима вже три марафони. Натомість у мене на рахунку не було жодного. Вже тоді я також задумувався, що й собі в майбутньому хотілося б подолати декілька марафонів. Раніше мені таке взагалі було важко уявити. Наразі ж це вже сталося, а, отже, це — реально. Зізнаюся, що різне бувало: і кинути тренування хотілося, і здоров'я підводило (маю на увазі конкретно біль у суглобах, тягнув м'язи). Але потрібно зібратися, запастися силою волі та продовжувати далі. Маю друга який вже й 100 кілометрів пробіг декілька разів. Це Віктор Юрченко.Ми з ним постійно бігаємо разом, він теж для мене гарний приклад для наслідування, спонукає й собі розвиватися.kd25101909 8 min

  Взагалі ж я відвідую різноманітні спортивні заходи, в основному — бігові. Отримую медалі, відзнаки, нагороди. Спершу це були трішки менші відстані (5-10 кілометрів), нині ж я вже й осилюю навіть напівмарафони та марафони. Років три тому я брав участь у Житомирському Космічному напівмарафоні, який і став для мене першим, до речі. Говорячипро цей спортивний захід, варто нагадати, що того ж року й Житомирський міський голова Сергій Сухомлин біг таку ж дистанцію, як і я — 21 кілометр. Він теж мене мотивував взяти участь у напівмарафоні. Тоді я ще не бігав більше 10 кілометрів. А саме такої відстані й не було заплановано організаторами заходу. Бігти 5 кілометрів, я вирішив, було б занадто просто. Потрібно було вже обирати складнішу відстань для забігу. Так я й пробіг той свій дебютний напівмарафон, як зараз пам'ятаю, за 1 годину 59 хвилин. Загалом же мій найкращий результат — 1 година 36 хвилин (напівмарафон). Я перестав бігати лише на результат — головне тренуватися, займатися спортом задля власного задоволення та користі для здоров'я. Якщо ж бігти саме з розрахунком на кращий час, то варто й підготуватися, як слід.kd25101909 4 min

  Найрезультативніший марафон

  — Що стосується вже марафону, то мій особистий результат — 3 год 41 хвилина. Це був вже мій четвертий масштабний забіг. Я навіть не вірив, не думав, що зможу пробігти хоча б за 3 години 45 хвилин. Була підтримка на трасі, спортивне харчування під час марафону, аби легше осилити таку велику відстань, як марафон і мати достатньо енергії. Зізнаюся, що я навіть здобутками, досягненнями своїх друзів пишаюся більше, аніж своїми. У нашій спортивній житомирській спільноті,  до речі, декілька марафонців. Одна дівчина — Надія Жигалова — стала переможницею марафону «Світанок Світязя», який відбувався на Шацьких озерах, у Волинській області. І саме досягнення моїх друзів — моя найбільша гордість. Навіть не в плані перемог, а в плані особистісного розвитку та росту, в плані роботи над собою. Я навіть власну "формулу" для себе увів, що бігаю не для себе, а для інших. Мені дуже й дуже важливо допомогти тим, які бояться подолати великі дистанції, не вірять до кінця у власні сили. А коли досягають бажаного результату, то самі приємно здивовані власними ж можливостями.kd25101909 5 min

  Посвята у бігуни

  — У нас є така бігова спільнота, спортивний гурток, що налічує 15 людей. Звісно ж, кількість учасників варіюється, в залежності від того, у кого і як виходить бігати в той, чи інший день. Ми постійно збираємося, регулярно кудись біжимо, в основному — це якісь мальовничі місця. Зазвичай, у нас збори біля пам'ятника О. С. Пушкіну, що в міському парку культури та відпочинку ім. Юрія Гагаріна. Далі ми біжимо по Зарічанському лісу на "Кавунову дачу". Там у нас знаходиться біговий ідол. "Баба Яга, дай "п'ять!", — ми умовно його називаємо. Потрібно добігти до неї, привітатися, давши "п'ять". Так цікаво у нас відбувається посвята у бігуни. На кшталт: "Можете бігати скільки завгодно, але якщо не дати п'ятірню біговому "ідолу", то, вважайте, що не є повноцінними бігунами". Кумедно, але так ми самі собі вигадали. Цьому ж "ідолу" ми підносимо свої призи, здобуті на різних змаганнях, ніби дари на знак пошани. Хто слабенько бігає з новачків, того ми теж можемо принести в уявну "жертву", лишаючи "Бабі Язі" на таку ж уявну "поживу".kd25101909 6 min

  Взагалі відмічу, що неймовірно приємно спостерігати за змінами пір року, коли бігаєш лісом. Щоразу, з вихідних у вихідні, споглядаєш справжню красу: як весною, наприклад, все більше бруньок розпускається, як чарівно восени жовтіє листя тощо. 

   Zhytomyr Half Marathon Majors, або «План Ж»

 У світі є декілька відомих та престижних марафонів, об'єднані назвою World Marathon Majors. Серед них щорічні:

  - Бостонський марафон (з 1897 р., в третій понеділок квітня — в «День патріота»);

  - Лондонський марафон (з 1981, четверта неділя квітня);

  - Берлінський марафон (з 1974, в останню неділю вересня);

  - Чиказький марафон (з 1977, у друга неділя жовтня);

  - Нью-Йоркський марафон (з 1970 р., перша неділя листопада);

- Токійський марафон (Японія, кінець лютого).kd25101909 7 min

  В основному, більшість  марафонців мріють пробігти всі ці відомі дистанції. Я — не виняток. Мене вже не стільки дистанція лякає, наскільки фінансові труднощі створюють незручність та віддалять від участі у вищезгаданих марафонах. Я шукаю спонсора, який би матеріально допоміг взяти участь в усіх декількох забігах (Бостон, Лондон, Берлін, Чикаго, Нью-Йорк, Токіо). Річ в тім, що, поглянувши на зал слави марафону, я дізнався, що в ньому є лише 6 українців, які осилили всі вищеназвані марафони серії World Marathon Majors. І серед них жодного житомирянина. Разом з друзями плануємо в майбутньому спробувати все ж здійснити цю мрію. Ми залюбки б прийняли меценатську допомогу, тим більше, що це неабияк прославило б Житомир. Шість заходів, шість перельотів, а ще й проживання, харчування — вкрай важко здійснити фінансово. Є, звісно ж, ближчі відстані, наприклад, Берлін та Лондон. Це ще можна спробувати власними силами. А що стосується американського та токійського марафонів, то вони дуже дорого обійдуться, просто непосильні фінансові затрати. Та все ж ми віримо, що ця мрія здійсниться!kd25101909 9 min

  Повертаючись до «Плану Ж», розповім ще дещо цікаве. За аналогією з шістьома світовими марафонами ми нашим біговим гуртком створили житомирський відповідник. Це наш власний маршрут. Переважно від пам'ятника Пушкіну, ми біжимо за шістьма різними дистанціями (з Житомира веде до інших населених пунктів шість основних доріг). По кожному зі шляхів ми біжимо напівмарафон, намагаючись обирати незвичні, дивовижні місця, які, паралельно бігаючи, можна подивитися.

  У селі Старий Солотвин, для прикладу, ми відвідали «Острів кохання», а на ньому рибацький будиночок — одне з найромантичніших місць на Житомирщині. То було рік тому.
В Старій Котельні знаходиться величний костел Антуана Падуанського.kd25101909 10 min

  Потім за курсом було село Дениші Житомирського району (замок Терещенків, скеледром, плотина, водосховище, дубовий гай, у якому є "дуб-патріарх" з понад 600-річною історією). Останньою новинкою є кілька локацій, де нещодавно знімався серіал «Слов'яни». Там не зруйнували навіть імпровізоване старослов'янське поселення, облаштоване для зйомок, і тепер проводять екскурсії для всіх охочих.   

  У Березівці ми побували у центріпорятунку ведмедів «Надія». kd25101909 11 min

  У Черняхівському районі бігли через село Троковичі. Там є славнозвісний козацький курган. До того ж, там ми побачили цікаву церкву з величним іконостасом. В самому ж районному центрі — у Черняхові — нам провели цікаву екскурсію в краєзнавчому музеї.

  Бесіда кореспондента нашого сайту з Юрієм Міловановим видалася настільки цікавою, що інтерв'ю ми вирішили подати у двох матеріалах. Отож, вже цього понеділка, 28 жовтня, чекайте, шановні читачі, продовження інтерв'ю!kd25101909 12 min

Розмову вела Катерина Дейнека

Відповідав на питання Юрій Мілованов

Новини Житомира

   

Последнее изменение Пятница, 25/10/2019

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework