Африканський порятунок для українського кормовиробництва: На Житомирщині почали вирощувати сорго

  В сучасному кормовиробництві кукурудзу можна цілком замінити на сорго — це найперспективніша кормова культура в Україні. Врожайність зерна сорго в Україні лежить у межах 10–20 ц/га: в умовах Лісостепу — 15 ц/га, а в Степу — 8. Цього року його посіяли сорго навіть на піщаному грунті на Житомирщині.

 

  Сорго спеки не боїться

  Останніми роками в Україні значно зросли посівні площі під сорго. Причина — різке зменшення вологи в ґрунті через високі температури влітку, насамперед на Півдні, та вже навіть і в зоні Лісостепу. А сорго через своє походження із посушливих регіонів Східної Африки — культура, максимально ефективна в умовах спеки та посухи. Саме тому воно розглядається як замінник кукурудзи для кормовиробництва.

  Глобальна зміна клімату на Землі в бік більш гарячого та посушливого змушує аграріїв запроваджувати технології поливного землеробства. Як повідомив авторові заступник генерального директора з виробництва агрокомпанії «Любимівка» (Дніпропетровська обл.) Геннадій Загубигорілка, нині вирощування кукурудзи на богарі в умовах Середнього Придніпров’я призводить до падіння її урожайності до 4–5 ц/га, а отже, стає геть нерентабельним.

  Зі слів Ярослава Бардина, внаслідок цьогорічної весняної посухи, наприклад на Херсонщині, врожаю ярого ячменю фактично не було, а соняшник господарства практично не сіяли взагалі через брак вологи в ґрунті.

  Проте, на думку експерта, за сучасного дефіциту прісної води в світі вирощування кормових культур на поливі «можна вважати злочином». Крім того, зрошування саме собою несе певні ризики: крім високої вартості цієї технології (за підрахунками дніпропетровських експертів, витрати на влаштування системи крапельного зрошення можуть сягати 10 тис. дол. США на гектар посівної площі), найбільшим серед них є засолення ґрунтів внаслідок поливу.

  Між тим саме висока посухостійкість сорго робить її незамінною культурою за умов стрімкої аридизації клімату в Україні. На думку пана Бардина, якщо кукурудза вимагає витрати 400 т води для виробництва 1 т зерна, то для сорго цей показник вдвічі менший. На вирощування сорго витрачається втричі менше води, ніж для сої, і вчетверо менше, ніж для ріпаку. Сорго менше випаровує вологи та не виснажує ґрунт, добре переносить підвищену концентрацію солей у ґрунті, невибагливе до його складу, досить стійке проти шкідників і хвороб, тож потребує менше обробок засобами захисту.

  За сучасних кліматичних умов, резюмує Ярослав Бардин, «без сорго південніше Полтави українським кормовиробникам жити не можна».

  Комора користі

  Зернове сорго посідає у світовому виробництві четверте місце після пшениці, рису та кукурудзи. Його основними виробниками є США, Мексика та Аргентина. Зерно сорго використовують для споживання у вигляді крупи та борошна, з нього роблять олію та пиво, застосовують для виготовлення кормів, а також патоки, меляси, крохмалю, спирту, біоетанолу, біогазу та твердого палива. Солома сорго йде на виробництво паперу, картону, плетених виробів, віників і покрівель дахів.

  У його зерні міститься до 15% білка, тоді як в кукурудзі — до 10%. Зерно деяких гібридів сорго містить до 83% крохмалю та понад 6% жиру. Цукрове сорго дає до 200 ц/га зеленої маси, вміст цукру в зерні сягає 24%. З урожаю сорго на одному гектарі можна отримати 14 т цукру. Слід підкреслити, що його зерно є безглютеновим продуктом. Крім того, воно містить сім вітамінів. І спирту з тонни сорго отримують на 15 л більше, ніж з кукурудзи.

  Завдяки цінним властивостям зерна сорго його застосовують у дієтичному, лікувальному та спортивному харчуванні.

  Рік від року врожайність нівроку

Врожайність зерна сорго в Україні лежить у межах 10–20 ц/га: в умовах Лісостепу — 15 ц/га, а в Степу — 8. «Цього року ми посіяли сорго навіть на піщаному грунті на Житомирщині, і, за нашими оцінками, врожай там очікується на рівні 10 ц/га», — зазначив пан Ярослав.

  Сорго має більш розвинену кореневу систему, ніж кукурудза. При цьому корені в нього розташовані як на глибині, так і близько до поверхні ґрунту, тому посіви цієї культури не можна сапати. Коренева система сорго бере з ґрунту такі речовини, які не спроможні взяти інші рослини.

  У культурі сорго особливе значення має агротехніка. Його природні особливості дозволяють проводити позакореневе живлення посівів, тоді як для кукурудзи такий захід є доволі проблематичним через велику висоту рослин. «Саме позакореневе живлення дозволило на наших полях отримати врожайність сорго на рівні 18–26 ц/га», — підкреслює пан Бардин.

  Також за рахунок спеціальної схеми посіву на полях НВТ «Укрсорго», зазначив він, вдає­ться отримати прибавку врожаю сорго у 7 ц/га.

  За інформацією «Українського клубу аграрного бізнесу», протягом останнього десятиріччя урожайність сорго в Україні зросла вдвічі завдяки удосконаленню технологій вирощування, і тепер наша країна входить до десятки світових лідерів із цього показника.

  «Соргономіка» як парадокс вітчизняного базару

  Сорго потребує на 20–30% на гектар менше витрат, ніж кукурудза, за однакової урожайності. Собівартість зерна його становить від 25 до 40 доларів США за тонну.

  Селекціонерами створено ранні та пізні гібриди сорго, що дає можливість організувати на полях своєрідний «сорго-конвеєр» та зменшити сезонність прибутку від вирощування культури.

  Сушіння зерна сорго в сховищах потребує на 30% менше обсягу природного газу, ніж для кукурудзи. А собівартість соргового цукру вдвічі менша, ніж бурякового та тростинного.  

  Зі слів Ярослава Бардина, на рівні гурту зерно сорго на українському ринку дешевше за кукурудзу на 20 доларів США за тонну, хоча і є значно ціннішим. Проте, як зазначив на агроконференції Руслан Яницький, директор ПП «Крамар» (виробництво комбікормів), за роздрібною ціною зерно кукурудзи поки що дешевше за сорго: 4,8 грн/кг проти 6 грн. Кілограм шліфованого зерна сорго коштує нині 90 грн. Чи не означає така «несиметричність» цін намагання рітейлу взяти своє на продажі культури з великим потенціалом?

  Пан Бардин вважає, що сорго в Україні поки що недооцінене, хоча й дає фермерові найбільш конкурентну ціну. Звичайно, зі збільшенням виробництва його ціни на нього знижуватимуться, а споживчий попит зростатиме.

  Неабияка користь для свиней, корів і курей

  Сорго показало свою чудову сумісність із соєю у комбікормах для тваринництва та птахівництва. Свійські тварини та птиця залюбки поїдають зерно, а також соковиті стебла сорго. У разі використання сорго в кормах кури несуть яйця частіше, з більшим білком, а м’ясо ВРХ стає більш червоним. Недаремно, підкреслив Ярослав Бардин, цього року компанія «Миронівський хлібопродукт» засіяла сорго на 15 тис. га на корм для своїх птахофабрик. Інтенсивно розширює посіви сорго на своїх полях також «Нібулон».

  Через високий вміст танинів частку сорго в кормах слід обмежити 30%. Як показала фермерська практика, найкращим для відгодівлі тварин і птиці є соргово-кукурудзяна кормова мішанка.

  Що ж стримує тріумфальну ходу сорго українськими ланами?

  На думку Ярослава Бардина, великому поширенню сорго в Україні заважає недостатня обізнаність аграріїв із цією культурою, її ринковими перевагами та прийомами вирощування. «Кукурудзу на світовому ринку добре знають, а сорго — поки що лише нішева культура. Наші аграрії досі побоюються сіяти сорго через брак досвіду його вирощування та ризик фінансових втрат», — каже експерт.

  А виробництво соргового цукру, вважає Ярослав Бардин, стримується тим, що «наші цукровики зазомбовані буряками».

  Додамо, що в цьому плані сорго в Україні, вочевидь, повторює долю кукурудзи. Згадаємо, що в 50-х роках минулого сторіччя українські колгоспники так само практично не знали «королеви ланів», а запровадити її у господарствах вдалося лише «з-під нагайки» — шляхом відвертого примусу згідно з рішенням правлячої тоді партії.

  Втім, у пам’яті автора збереглися дитячі спогади про масовану PR-кампанію у суспільстві, якою супроводжувалося запровадження кукурудзи — аж до віршів у шкільній програмі та тематичних дитячих мультфільмів…

  Можливо, сучасна аграрна преса так само могла б посприяти поширенню інформації про нове для аграріїв сорго.

— Я мрію виростити в Україні 10 млн т сорго за рік і все це тут переробити. Адже ми маємо продавати на світовий ринок продукцію, а не сировину, — підкреслив Ярослав Бардин.

  Експерт звернув увагу ще на одну обставину — геополітичну. Досі Китай у великих кількостях купував зерно сорго в США, які є світовим лідером у вирощуванні цієї культури. Проте після запровадження Америкою торгових санкцій щодо КНР Україна має гарний шанс стати експортером сорго до Китаю.

  Чи зможемо відповісти на цей виклик?

 
Прочитано 1570 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework